Прес-центр
Шрифт:
(Брат помічника державного секретаря Пола Гоу був директором філіалу тресту Дігона в Швейцарії, курирував інтереси концерну на біржах Цюріха, Антверпена і Франкфурта-на-Майні, тому розмова Гоу й Дігона була, як завжди, конфіденційною. А втім, Пол Гоу знав, що бути цілком відвертим з магнатом не слід; дипломат, він вважав, що інформацію, яку віддають частинами, цінять набагато вище; професіонал від економіки не зрозумів би надмірної відвертості, це може свідчити про хисткість позиції чиновника; здебільшого надто відверто говорять люди, які вхопили бога за бороду, які стоять на межі краху, або ж дурні; решта веде свою партію, інакше кажучи, торгує знанням.)
— Мій голкотерапевт, — сказав Дігон, неуважно глянувши на офіціанта, що стояв біля
— Як мені відомо, він помер від пропасниці, — заперечив Гоу. — Латинь…
— Я замовлю вам спаржу, — поплямкавши губами, перепинив його Дігон, — і теляче філе, тут його роблять спеціально для мене за угорським рецептом.
— Чудово, — озвався Гоу, — по-моєму, чудово.
— По-моєму, також, — і Дігон передав офіціантові меню, запресовану р сап’янові з атласом папки. — Щодо латині, яку ви вивчали в коледжі, то в цій краплі буття відбивається вся недосконалість нашого світу, його невстигання за нерозумною спрямованістю знання… «Античність, античність, немає нічого мудрішого від античності!» Дурниці… Настав час, і античність вичислили на комп’ютерах дійшлі мудреці від математики. І встановили з абсолютною точністю, що в якомусь індійському храмі жерці запропонували Македонському «наблизитися до богів». Той, певна річ, погодився, але як же це здійснити? Дуже просто. Надіти найдорожчу корону з діамантом завбільшки з кулак і зробити ритуальний вихід рівно ополудні на площу в дуже жаркий день місяця. Великий полководець пройшов з діамантовою короною по плацу, по обличчю в нього котився піт, щоки пополотніли. Коли Македонський повернувся на батьківщину, в нього почався нестерпний головний біль, і незабаром він помер. У чому ж річ? Та в тому, що жерці спалили йому гіпоталамус… Чи гіпофіз, я плутаю медичні терміни. Ніякого опіку волосяного покриву, а людину все-таки вбито… Помста переможених — діамант фокусує полуденну енергію сонця, надмірне тепло робить свою страшну справу…
Гоу всміхнувся.
— У мене немає особистого голкотерапевта, Баррі, тому я позбавлений тієї інформації, яку маєте ви, однак моя латинь, тобто античність, дає мені змогу прокоментувати історію про вбивство Македонського трохи інакше. Коли погодитись з тим, що ми народжені під певними планетами, коли дозволити собі — з деякою поблажливістю — визнати правомірність астрології для тих, хто хоче в неї вірити, то слід згадати історію про те, як астролог, що жив при дворі матері великого завойовника, благав її, коли вона народжувала Македонського, потерпіти ще п’ятнадцять хвилин, лише п’ятнадцять, і він, той, що йде на світ з твоєї утроби, стане володарем землі! Але жінці природа непідвладна… Олександр народився у свій строк, і жрець пророкував, що хлопчик завоює півсвіту, створить велику імперію, але помре в тридцять три роки, і царство його розпадеться, як тільки він спустить дух. Так і було…
— Виходить, по-вашому, — сказав Дігон, підсовуючи до себе тарілку із спаржею, — прогулянка по плацу з короною-лазером приречена долею? Як і завоювання Азії?
— А це вже на ваш розсуд, — відповів Гоу й додав: — Спаржа справді чудова.
— В такому разі, я ставлю нове запитання на ваш розсуд, Пол… Запитання з іншої галузі: що визначить майбутнє міністра оборони Гаривасу майора Лопеса — пророкування астролога чи помста жерців?
— Яких жерців ви маєте на увазі, Баррі?
— Мене цікавлять усі жерці, які входять у поле вашого інтересу.
— Чим далі, тим більше ми, дипломати, прагнемо говорити відверто, Баррі. Ви не досить чітко формулюєте запитання. Вас цікавить моя точка зору про стосунки Лопеса з Мігелем Санчесом? Чи вам хочеться знати мою думку про перспективу нашої присутності в Гаривасі?
— Мене цікавить усе. Зокрема, ваше ставлення до активності наших європейських союзників у Гаривасі.
— Кого ви маєте на увазі?
— Концерн і банк Леопольдо Граціо.
— Це серйозне питання, Баррі. Нова інформація про активність Граціо в Гаривасі недавно надійшла до нас, цін ставить на Санчеса, так вигідно західноєвропейській тенденції,
— Він надійна людина?
— Запитайте про це ваших друзів з ЦРУ, для мене як дипломата важливі тенденції і можливості; вони ж, хлопці з Ленглі, насамперед цікавляться людьми.
— Не гріх би й вам не розділяти тенденцію і людину, — зауважив Дігон, — це зрештою неподільне.
— Згоден. Але ж працюєш із захопленням, оперуючи брилами теорії, а не суєтою практики… Якби все-таки я був зацікавлений в людині, а не в тенденції, я вивчав би і її.
— Отже, вашого брата, тобто всю вашу родину, мусить цікавити саме особа майора Лопеса, мій дорогий Пол. Від того, куди він піде, цей загадковий майор, що примкнув до військових, залежить успіх мого діла, а це означає — дивіденди вашого брата…
Пол Гоу відсунув тарілку з м’яким телячим м’ясом (занадто м’яке, не відчуєш смаку), акуратно витер накрохмаленою, цупкою, як жерсть, серветкою хтиві повні губи й відповів:
— Я поставив би на майора Лопеса. Так принаймні порадив би зробити братові, коли він вирішить пограти на біржі.
— А що йому грати на біржі? У Гаривасі є трохи каучуку, види на нафту, срібло, банани й какао-боби. На що нам грати з вашим юним братом?
Пол Гоу неуважно кивнув метрдотелю, який поставив перед ним каву, і сказав, як тільки той відійшов:
— За нашими відомостями, не до кінця перевіреними, майор Лопес через підставних осіб скуповує плантації какао-бобів… І найбільше в тих районах, де переховуються люди, яких нинішній режим називає крайніми правими.
— Звідки в цього майора гроші?
— А він ризикує, Баррі, він узяв позику на рік… Знову ж таки не він особисто, хто саме і де, я не знаю, але, s чуток, позику йому дав один із наших банків.
— Який конкретно? — спитав Дігон. — Мабуть, це знає ваш посол.
— Баррі, я люблю мого брата, який служить вам, і дуже хочу, щоб він одержав кілька зайвих сотень тисяч баків, але я не можу ділитися з вами надзвичайно секретною інформацією…
«Красиво поділився, — подумав Дігон, — знає, як продавати себе, молодець, кмітливий, треба поміркувати, як заздалегідь запросити його до нас, якщо колись піде Шульц, цей з головою».
Назавтра люди Дігона вилетіли в Гаривас і купили невеликий іспанський замок у сельві, неподалік від тих місць, де ховалися формування правих екстремістів; слідом за ними прибула бригада реставраторів; представник європейської корпорації «Бельжик мінераль» мосьє Ласен — ніхто, звісно, не знав, що він працював на Дігона, — на прийомі в перуанському посольстві його відрекомендували як посла СІІІА не лише Санчесу й міністру енергетики Прадо, а й Лопесу; обернувшись спиною до залу, мосьє Ласен спитав, чи не погодиться майор приїхати — звичайно, разом з іншими членами уряду — на новосілля, яке збирається справити Баррі Дігон, на цей раз не тільки банкір з Уолл-стріту, а й член спостережної ради Міжнародного банку інвестицій; старий думає про майбутнє, він ладен допомагати республіці, він вважає керівника армії високоавторитетним діячем країни і хоче перекинутися з ним кількома словами в конфіденційній обстановці…
— Я згоден зустрітися, — усміхнувся майор Лопес, — ім’я Дігона говорить саме за себе будь-якому латиноамериканцеві, особливо такому, як я, що натерпівся від грінго не тільки на батьківщині, а й за роки навчання в Штатах…
18
13.10.83 (9 годин 45 хвилин)
Інспектор Шор попросив Папіньйона, свого молодого помічника, на всі дзвінки журналістів відповідати, що ніякої нової інформації не надійшло, залишається версія самогубства, хоч, з його, Шора, погляду, в усьому, що сталося, є ряд «чорних дірок», які він поки що не має наміру коментувати.