Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах
Шрифт:
Берліні (лютий-квітень 1918 року), член делегації УНР
на переговорах у Парижі (з квітня 1919 року), згодом
член місії УНР у Римі. У 1920-1931 роках на еміграції у
Франції, пізніше жив у Німеччині. Автор спогадів про
переговори в Бресті-Литовському. Загинув при загад-
кових обставинах.
Сельська Марія Іванівна (1903, Коломия, тепер
Івано-Франківської області — 1980, Львів) — живопи-
сець.
навчалася в академії «Модерн» у Парижі.
Сельський Роман Юліанович (1903, Сокаль, те-
пер Львівської області — 1990, Львів) — живописець.
У 1927-1929 роках навчався в Парижі.
Семирадський Генріх Іполитович, справжнє ім'я
Хенрик (1843, с. Печеніги, тепер смт Харківської об-
ласті — 1902, Стшалково поблизу м. Ченстохова,
534
Польща) — живописець, професор, академік. У 1878
році на Всесвітній виставці в Парижі відзначений «Ґран
Прі» і нагороджений французьким орденом Почесного
Легіону за картини «Світочі християнства» та «Жінка
або ваза». Член Паризької академії художеств.
Серебрякова Зінаїда Євгенівна (1884, с. Нескучне,
тепер Харківської області — 1967, Париж) — живо-
писець. З 1924 року жила і працювала в Парижі.
Симиренко Левко Платонович (1855, с. Млієв на
Черкащині — 1920, там же) — помолог, педагог. Син
П.Ф. Симиренка. Створив у Млієві маточний колекцій-
ний сад і помологічний розсадник. Клоновим добором
створив широко відомий сорт яблуні «Ренет Сими-
ренка», саджанці якого надсилав до Франції. Він ав-
тор ґрунтовних творів в галузі помології і досліджень
з історії плодівництва Криму. Його книга «Кримське
промислове плодівництво» здобула світове визнання.
З 1895 року Симиренко — почесний член Французь-
кого помологічного товариства, яке у 1913 році нагоро-
дило його золотою медаллю.
Симиренко Платон Федорович (1821, Сміла, те-
пер місто на Черкащині — 1863) — український цу-
крозаводчик. Батько Л.П. Симиренка. Цукрове вироб-
ництво вивчав у Франції. Один із керівників фірми
«Брати Яхненко і Симиренко».
Сікорський Ігор Іванович (1889, Київ — 1972, Іс-
тон,
тор, один з піонерів авіації. У 1906-1907 роках навчав-
ся у паризькій технічній школі Дювіньо де Лано, де
ознайомився з технічними новинками того часу в га-
лузі авіації.
535
Сірко Іван Дмитрович (між 1605 та 1610, ймовір-
но Мерефа на Харківщині — 1680, с. Грушівка, тепер
с. Іллінка Дніпропетровської області) — кошовий
отаман Запорізької Січі у 1663-1668 і 1673-1680 роках.
Брав участь в облозі фортеці Дюнкерк, зайнятої іспан-
цями. У жовтні 1646 року Сірко штурмом здобув фор-
тецю. Французи гідно оцінили героїзм і військову май-
стерність українських козаків і пізніше поставили на
березі протоки Па-де-Кале погруддя Івана Сірка.
Скліфосовський Микола Васильович (1836, побли-
зу Дубоссар, Молдова — 1904, с. Яківці, тепер у межах
Полтави) — хірург, педагог. У 1859-1871 роках пра-
цював в Англії, Франції, Німеччині та Україні (Одеса,
Харків, Київ).
Скобликов Олександр
Павлович
(р.н. 1929,
м. Дружківка Донецької області) — скульптор. У 1954
році закінчив Київський художній інститут. Пам'ят-
ник Тарасу Шевченкові у Шалет-сюр-Луен (1974,
Франція).
Смольський Григорій Степанович (1893, с. Підгір-
ки, тепер у складі м. Калуша Івано-Франківської об-
ласті — 1985, Львів) — живописець. У 1834-1835 роках
навчався в Парижі.
Сологуб Андрій (1922, Конотоп, тепер Сумської
області — невідомо) — живописець, скульптор, гра-
фік, педагог. У 1950-1955 роках навчався в Паризькій
академії мистецтв. З 1962 року викладав у Палаті про-
фесій в Парижі.
Соломуха Антон(р.н. 1945, Київ) — живописець.
З 1978 року живе і працює в Парижі.
Солтис Мечислав(1863, Львів — 1929, там же) —
536
диригент, педагог, музичний та громадський діяч. Му-
зичну освіту здобув у Львові (у К.Мікулі), Відні та Па-