Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

Ткаченко Анатолий Федорович

ку в основі філософії історії лежить ідея прогресивно-

го розвитку суспільства, незалежно від волі божества.

Він виступав проти обожнювання особистості, тому

що це призводить до безконтрольної влади над людь-

ми, до тиранії. Вважав, що історія культури більш важ-

лива ніж політична історія. Вольтер вірив в удоскона-

лювання людства і всіх його соціальних інститутів.

Одним із самих сильних переконань Вольтера була

свобода слова і преси. Йому приписують фразу: «Я мо-

жу

бути незгідний з вашою думкою, але я готовий від-

дати своє життя за ваше право її висловлювати». Він

розумів СВОБОДУ як добровільне підкорення ЗАКО-

НУ, а РІВНІСТЬ — як рівність усіх людей перед ЗА-

КОНОМ. Вольтер казав: «Кращий уряд той, при якому

підкоряються тільки ЗАКОНАМ».

Протягом всього життя Вольтер невтомно розхиту-

вав духовні основи феодалізму, здійснював револю-

цію в умах своїх сучасників. Він несамовито ненавидів

церкву, яка насаджувала невігластво, марновірство та

забобони, душила свободу думки. Філософ вважав, що

церква розтліває духовне життя суспільства. Його за-

клик проти церкви — «Роздавіть гадину!» — став кри-

латим.

Однією з демократичних свобод Вольтер вважав

свободу совісті, розуміючи її як можливість кожної

людини сповідувати будь-яку релігію або бути атеї-

стом. Він не заперечував релігію взагалі, вірив в ідею

«верховного розуму» невідомої людям вищої сили, яка

113

править світом. Філософ писав: «Безсумнівно, в інте-

ресах суспільства потрібно, щоб існувало якесь боже-

ство, яке карає те, що не може бути припинено людсь-

ким правосуддям». Йому належить знаменита фраза:

«Якщо б Бога не існувало, то його потрібно було б ви-

гадати».

Завдяки працям Вольтера ідеї демократії, релігійної

терпимості та інтелектуальної свободи поширилися не

тільки у Франції, а по всій Європі. Він був володарем

дум своєї доби. Його творчість сприяла формуван-

ню нового типу особистості, яка брала на себе відпові-

дальність за свою долю, активно і свідомо прагнула до

власного і суспільного добробуту.

Вольтер залишив нащадкам велике інтелектуальне

багатство. Ось деякі його висловлення:

• Філософія навчає нас, що світ цей створений не-

зрозумілою, вічною істотою, але філософія не

може нам нічого повідомити про її властивості і

ознаки; природа цієї істоти для нас незбагненна.

• Ми нічого про самих себе не знаєм: не знаєм, що

таке рух, життя, почуття і думка; елементи

матерії нам також невідомі, як і усе інше; ми

сліпці,

які ходять і міркують навпомацки.

• Ми залишим цей світ таким же нерозумним і

таким же злим, яким застали його.

• Кожна подія сучасності народжується з ми-

нулого і є батьком майбутнього. Вічний ланцюг

причин не може бути ні розірваний, ні сплута-

ний. Неминуча доля є законом усієї природи.

• Коли-небудь я, можливо, набреду на планету, де

114

панує повна гармонія, але поки що мені ніхто не

указав, де така планета знаходиться.

• Соціальна рівність — це є найбільш природня і

найбільш химерна ідея. На нашій нещасній пла-

неті люди, які живуть в суспільстві, не можуть

не розділятися на два класа — на багатих, які

розпоряджаються, і бідних, які служать.

• Численність законів в державі є теж саме, що

безліч лікарів: ознака хвороби і безсилля.

• Настане день, коли у керівництва стануть фі-

лософи. Настане царство розуму.

• Випадковості не існує — усе на цьому світі або

випробування, або покарання, або нагорода, або

передвістя.

• Людина від народження прагне до дії, як вогонь

прагне угору, а камінь униз.

• Я умію тільки сумніватися.

• Марновірство — самий страшний ворог людського роду.

• Наша любов до самих себе допомагає любові до

інших.

• Успіх науки — справа часу і сміливості розуму.

• Що зробилося смішним, не може бути небезпеч-

ним.

• Дехто некорисний у першому ряду, зате у дру-

гому блищить.

• Якщо чернь береться розумувати — все загинуло!