Відьми і любов
Шрифт:
– Ах прийде в життя вб’є,
І мене в тебе відіб’є.
– Та кого вона уб’є,
А інше почулось - тихим морем.
– Що почулось без озирання?
– Про любов слова любі.
Не хочу іншого кохання,
Очі твої голубі.
– Ой, знову про бовтався.
– А як часто ти?
– Коли я закохався,
Бути з тобою були всі мети.
А коли ти була в тумані…
– А зламаний димохід.
– Я думав, що був в омані,
І
Бо снилась ти мені у хмарах.
Невже і це сон?
– Ах, я в тумані, ти у хмарах, Немов на небі он.
– Ах, не говори так, ні,
Ці слова у сні моїм були.
– Ні це не сон.
– Ах любов, як той наркотик…
– А ти мій маленький котик.
– Віка життя так попсувала.
– А я за тобою цей час так сумувала.
– Це просто божевілля щастя,
– Яке не купити за золото.
– Ах, богиня щастя - Настя.
Люблю тебе як свого нового,
Нового хлопця.
А де ще знайти такого:
Вродливий та найкращий.
А голос солов’їний,
Ти для мене просто кращий.
А талант, я просто тану.
– А твій голос журавлиний,
А краса - та я мовчу.
Ах любов, я твій єдиний,
І бути лиш твоїм хочу.
– Дякую.
– Прощаю.
– За що прощаю?
– тривожно.
– За все, що робила ти,
Погано і необережно.
– І я, за довгу пропозицію,
Бути твоєю зіркою.
І що тягнув віком,
Щоб я була твоєю дівчиною.
4
Ах,любов і все ура,
Як би відьма не ще одна.
Була: краля й мура…
А тепер все кінчено,
Ах, заплачу, ні зтерплюся,
Із сумного стану.
За любов і за життя помолюся,
І піду як не я.
Відьма біла й вже проклята,
Звати її Лора.
Та приворожила не та,
З нею я безсила.
Вона чарами його огорнула,
І в пекло ледь не забрала.
Його приворожила,
А мені сказала:
– Іди не псуй пейзаж, ах.
Вже не полюбить він тебе.
– А ти вугілля й сажа,
Ти на шляху моїм не перша.
– На що ти натякаєш,
Вбити мене хочеш?
Мене ти уникаєш.
Чому під ніс щось шепчеш?
– Прочитала заклинання,
Щоб чари було знято.
Добрих сил закликання,
В Іванове свято.
– Чари знято, відьму вбито,
Все як у раю.
І на зло закляття збито,
І відьма вийшла із гаю.
Вітрами вила,
Злістю кричала.
Силою мене в сторону кидала,
А я мовчала і тихо ридала.
Та мій хлопець прийшов,
І відьмі сказав:
– Я зайшов в чари й вийшов,
І не повернусь по вік.
Ти послухай заклинання:
Сили швидко прибувайте,
Бо це пелостор заклинання.
Душі сили побажайте.
– Відьма щезла, дух пропав,
Де вина тому хто ловив гав.
І тому хто заклинання не знав.
І разом ми знову!
5
Лист (мій)
Проблеми в горі, горе-горе.
Та горе це мені,
Сліз в мене море-море.
Погрози летять на мене,
Все говорять, що не лінь.
Вибиваю горе зла з себе.
Все кінчаю амінь.
Лист (Арема)
Ах, і мені без тебе тяжко,
Не розповідаю про тебе.
Та правди втримати важко,
Ледь не видавлюю її з себе.
Та хлопці бити хотіли,
Бо мовчав я про тебе.
Вони про це мріяли,
І я здався - розповів.
Лист (мій)
Ах, мені б твої біди,
А то сварки, бійки.
Що зараз за люди,
Ах, не люди, а зло.
Не маю вже друзів,
Сумно мені.
У колоді тузів,
Тісно дамі.
Лист (Арема)
Ось і мій теж час,
Друзів не маю.
Та то мій час згас,
І в думках літаю.
Сумую за тобою,
Тяжке життя у в’язниці.
Вийду ціллю будь-якою,
Передавай привіт сестриці.
Лист (мій)
Я знаю, ти невинний,
То відьма Лорія зробила.
Я знаю ти був зачарований,
То відьма Лорія любила,
Але погано вчинила.
І я сумуючи чари візьму,
Щоб в’язниця тебе не погубила.
Це буде правильно по-моєму.
Лист (Арема)
Ні ні ні, не гріши по вині,
В’язниця не мине.
Не роби добро, злом мені,
Бо в світ зла винесе.
Ось і друзі вже в раю,
Померли в горі.
Поховані в гаю,
На високій горі.
Лист (мій)
Світ магії сильніше,
Відьом повен світ.
Повертайся вже скоріше,
Прийшов радісний звіт.
Та горе наступило,
Я почарувала.
Мене бажання полонило,
А про звіт не знала.
Лист (Арема)
Все твоя душа в пеклі,
Не мине нещастя.
Та знайома відьма Лілі,
Побажала щастя.
Одне бажання виконає,
І я загадав, щоб ти потрапила в рай.
Хоча відьма щось знає,
Та то моя хрещена фея.
6
Все чарівно і погано,
Бо волі вже немає.
Магією вчинила я не гарно,
І тепер біда.
Ах, як схожа я на Віку -
Відьма, що в раю.
Не знати спокою до віку,
Навіть не сидячи на обриву краю.