Бумеранг не повертається
Шрифт:
Помітивши, що Нікітін закінчив огляд документів і книжки, полковник дістав маленький пакетик і розгорнув його.
— Ось сигарети, — сказав він, — і крихти тютюну, знайдені у лівій нижній кишені.
Сигарети були марки «Фатум».
Темніло. Нікітін за допомогою кишенькового електричного ліхтарика ще раз оглянув те, що колись було обличчям Гонзалеса. Нижче великої і глибокої рани був невеликий опік, численні порошинки вп’ялися у шкіру обличчя і шиї. Разом з трьома пальцями лівої руки з тильного боку кисті був зірваний майже весь шкіряний покрив. Під нігтями двох пальців, що збереглися, виднілася чорна смуга бруду. Ця обставина зацікавила Нікітіна.
— Слідчий звернув увагу на бруд під нігтями в трупа? — спитав Нікітін.
— Здається, ні.
— У вас, Сергію Васильовичу, годинник «Победа»?
— Так, «Победа»… — здивовано відповів Каширін.
— У мене теж. Якщо не заперечуєте, знімемо скельця і спробуємо зібрати цей бруд з під нігтів.
Віддаючи належне дотепній вигадці, половник зняв годинник і, вручивши його Нікітіну, спитав:
— У вас є з цього приводу якісь певні міркування?
— Так, Сергію Васильовичу, є. У Глухівський ліс Мехія Гонзалес приїхав на «Олімпії». Зараз у цьому вже немає сумніву. Мене цікавить: чи не мастило під його нігтями, адже на пальті в Едмонсона, якщо пригадуєте, була така ж масна пляма.
Переборюючи огиду, Нікітін закінчив цей незвичайний «манікюр», зібрав бруд в одне скельце від годинника, накрив його іншим і, зробивши таким чином предметне скло, старанно загорнув його у носову хусточку.
Стало зовсім темно. Оглядати за допомогою ліхтарика всю галявину було безнадійною справою, доводилося покладатися на увагу і досвід старшого слідчого.
Коли вони вирушили назад, Нікітін спитав:
— Що говорить судовомедичний експерт?
— Він вважає, що, беручи до уваги низьку температуру, час настання смерті можна визначити лише приблизно і навіть після розтину трупа навряд чи вдасться зробити це точніше. Експерт твердить, що смерть настала вночі з шостого на сьоме число. Причина смерті — ушкодження речовини головного мозку внаслідок оскольчастих переломів черепа. Я намагався уточнити, спитавши його, чи вважає судовомедичний експерт, що це нещасній випадок? Як і слід було чекати, дістав ухильну, відповідь. Експерти не люблять говорити про соціальні причини смерті. Наявні всі зовнішні ознаки нещасного випадку, сказав він, а решта, мовляв, справа слідства.
— Слідчий підтримує версію нещасного випадку? — з цікавістю спитав Нікітін.
— Навпаки, слідчий категорично заперечує нещасний випадок.
— Які в нього мотиви для цього?
— Він вважає, що порох, який викликав вибух рушниці під час пострілу, судячи по опіку, кіпоті й порошинках на обличчі вбитого, надто відрізняється від порохових зарядів у патронташі мисливця. Слідчий припускає, що в один з стволів рушниці був закладений спеціальний патрон.
— Значить, вбивство? — спитав Нікітін.
— При первинному огляді трупа на місці події цього вирішити не можна Дальше слідство, я думаю, відповість на це питання.
Вони вийшли на дорогу до машин, і полковник наказав перенести в «санітарку» тіло Гонзалеса. На машині майора співробітник райвідділу повіз речові докази до слідчого, а Нікітін поїхав з Каширіним на його «Победе».
По дорозі до Москви, намагаючись усвідомити події дня, вони обидва мовчали, і, лише коли машина під’їжджала до міста, полковник скачав у роздумі:
— Я думаю, що посол, який представляє інтереси Гондурасу, не дав би згоди на розтин і негайно ж зажадав би тіло Гонзалеса для відправки його за океан…
— Чому?
— Якщо це вбивство, то не з метою ж пограбування, а з якихось поки що незрозумілих політичних мотивів. У такому разі посольство не буде зацікавлене в об’єктивному слідстві.
— Логічно. І знову ж, Сергію Васильовичу, постає питання: яке відношення до всієї цієї історії має «джентльмен пера»? Справа повертається так, що Едмонсону треба буде доводити своє алібі. [9] Де він був з третього по сьоме січня?!
9
Алібі (лат.) — перебування обвинуваченого в момент, коли стався злочин, в іншому місці, як доказ його непричетності до злочину.
— Добре, Степане Федоровичу, давайте побудуємо гіпотезу: Едмонсон, різка, запальна людина, ображений не менш гарячим креолом або там метисом, у збудженому стані вбив його. Але ж, якщо версія слідчого правильна, вбивство сталося за наперед розробленим і виконаним планом. А якщо так, навіщо знадобилося комерсанта, який торгує не стратегічною сировиною, а бананами, заманювати в ліс і по звірячому вбивати, спотворивши до невпізнання…
— Чекайте, Сергію Васильовичу, а може, ключ до розкриття причини вбивства саме й полягає в тому, що Гонзалеса спотворено до невпізнання!
— Не знаю. Почекаємо наслідків розтину і пізнання трупа. За час, коли ви займалися «Олімпією», сталися цікаві події: уральський кореспондент Ебергарда Ценсера арештований і почав давати цінні свідчення. Зайдіть до мене і ознайомтеся з протоколом. Але спочатку я висаджу вас біля «Метрополя». Ви підніметесь на поверх, де жив Едмонсон, і уточните, де він зараз.
У «Метрополі» Нікітіна чекала нова несподіванка: Уільям Едмонсон, залишивши за собою номер, виїхав з Москви.
17
СВІТЛО У ВІКНІ
Після випробування «РЗ-1» Крилов настільки був зайнятий невідкладними справами, що йому рідко вдавалося приділити час навіть для роботи над книгою. Надійшов наказ Міністерства про передачу нової зенітної гармати в серійне виробництво південноуральському заводові. Перед колективом конструкторів було поставлене завдання: в найкоротші строки підготувати всю технічну документацію для заводу. Майже кожного дня генерал-полковник Чепрунов бував у інституті; він брав діяльну участь в обговореннях робочих креслень гармати, його розкотистий басок у ці дні можна було почути всюди — і в балістів, і в зброярів, і в головного конструктора. Натхненні творчим успіхом, співробітники інституту працювали на повні сили, не рахуючись з часом. Цим і пояснювалося, що й на цей раз лише об одинадцятій ночі Крилову вдалося повернутись додому.