Кримінальне право. Особлива частина
Шрифт:
Матеріальна шкода вважається великою у межах, встановлених у примітці до ст. 218.
Злочин вважається закінченим з моменту завдання великої матеріальної шкоди.
Суб'єктивна сторона цього злочину — умисел. Мотив і мета можуть бути різними.
Суб'єкт злочину — громадянин — засновник або власник суб'єкта господарської діяльності, а також службова особа суб'єкта господарської діяльності.
Покарання за злочин: за ст. 221 — штраф від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до трьох місяців з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до
§ 5. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів
Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222). Безпосередній об'єкт цього злочину — суспільні відносини у сфері надання фінансових ресурсів і податкових пільг.
Предмет злочину — неправдива інформація, що має значення для отримання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків (наприклад, спотворені дані про розмір доходів або кількість працюючих на підприємстві інвалідів).
Об'єктивна сторона злочину полягає у наданні завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності. Надання такої інформації спрямоване на введення їх в оману для одержання відповідних фінансових ресурсів або пільг щодо податків. Завідомість означає усвідомлення особою того, що нею надається неправдива інформація.
Субсидія — це фінансова допомога, що надається за умови безповоротності і цільового призначення для стимулювання певної діяльності. Субвенція — це фінансова допомога, яка надається для цільової реалізації конкретних програм, проектів і підлягає поверненню у разі нецільового використання. Дотація — це надання суб'єктам господарської діяльності бюджетних коштів за умови їх безповоротності, для покриття виробничих витрат, збільшення обсягів виробництва, реалізації та підвищення якості продукції тощо. Кредит — це грошова чи товарна позика, що надається кредитором позичальнику за умови повернення у певний строк і, як правило, зі сплатою відсотків. Пільги щодо податків — це повне або часткове звільнення від сплати всіх або окремих податків.
Злочин вважається закінченим з моменту надання завідомо неправдивої інформації.
Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, що поєднаний з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків. Якщо у момент надання неправдивої інформації особа мала за мету безвідплатне звернення майна на свою або інших осіб користь (наприклад, отримати кредит і не повертати його), вчинене кваліфікується за статтями 15 і 190 як замах на шахрайство, тобто як злочин проти власності.
Суб'єкт злочину — громадянин-підприємець або засновник чи власник суб'єкта господарської діяльності, а також службова особа суб'єкта господарської діяльності.
У частині 2 ст. 222 передбачена відповідальність за ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди, тобто такої, що у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 222 — штраф від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 222 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років із позбавленням права обіймати
Порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів (ст. 223). Безпосередній об'єкт цього злочину — суспільні відносини у сфері випуску (емісії) цінних паперів суб'єктами господарювання.
Предмет злочину — цінні папери, що випускаються суб'єктами господарської діяльності з обов'язковою реєстрацією емісії у встановленому законом порядку.
Цінні папери — це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам (ст. 1 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р.1).
Предметом цього злочину, зокрема, можуть виступати акції, облігації підприємств та інвестиційні сертифікати.
Об'єктивна сторона злочину — це випуск (емісія) цінних паперів у формі їх відкритого розміщення без реєстрація емісії у встановленому законом порядку. Випуск (емісія) цінних паперів — це дії з первинного розміщення цінних паперів, тобто відчуження цінних паперів первинним власникам шляхом укладання цивільно-правових договорів, наприклад, здійснення підписки на акції, продаж облігацій або інвестиційних сертифікатів. Під відкритим розміщенням слід розуміти відчуження цінних паперів особам, коло яких заздалегідь не визначене. Форма паперів, які розміщуються, може бути документарною (паперовою) і бездокументарною (обліковим записом на рахунках зберігача цінних паперів).
1 Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 38. — Ст. 508.
Реєстрація емісії здійснюється уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її територіальними органами.
Порядок випуску (емісії) цінних паперів встановлений законами: «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 p., «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р.1, «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від ЗО жовтня 1996 р.2, «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 р.3, «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15 березня 2001 р.4, Положенням про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств і облігацій підприємств, затвердженим наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 вересня 1996 р. № 210 (в редакції від 9 лютого 2001 р.)5.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій з випуску (емісії) цінних паперів (підписки на акції або продажу облігацій підприємств, інвестиційних сертифікатів) без реєстрації емісії у встановленому законом порядку.
Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел. Мотив і мета можуть бути різними.
Суб'єкт злочину — громадянин або службова особа суб'єкта господарської діяльності.
У частині 2 ст. 223 встановлена відповідальність за внесення громадянином або службовою особою суб'єкта господарської діяльності в документи, які подаються для реєстрації емісії цінних паперів, завідомо недостовірної інформації, а також затвердження таких документів, якщо ці дії заподіяли велику матеріальну шкоду інвесторові.