Молодший брат сонця (на украинском языке)
Шрифт:
З усього, що розповiла Вiра, стає цiлком ясно, що уряд Пiвденної Республiки знехтував мiжнародну угоду про повне роззброєння i таємно нарощує воєнний потенцiал".
Дочитавши, Девiд мовчки поклав газету на стiл. Бос пiдвiв зiжмакане обличчя i, ледве стримуючи роздратування, спитав:
– Що ви на це скажете?
Девiд пройшовся по кабiнету. Вiвчарка наставила вуха i повела за ним очима, звiсивши червоного язика.
– Що ж тут можна сказати?
– нарештi обiзвався Девiд.
– Дурне дiвчисько.
Бос простяг руку з сигарою
– А ви за неї ручилися, Девiде. I скромна, й тиха - справжня тобi овечечка. А вона, бач, що намекала!
– Ви вважаєте, що можуть бути неприємностi?
Бос промовчав, за нього докинув генерал:
– Ого! Ще й якi!
– Але це ж...
– Девiд поглянув на незнайомцiв, що уважно стежили за ним.- Це ж несерйозна балаканина молодої дiвчини. Дивно, що така солiдна газета...
– Правильно, - пiдхопив бос.
– Несерйознi, безпiдставнi закиди. I їх треба спростувати, просто висмiяти. Це ось кореспондент радiо...
– бос пiдсунув до себе вiзитну картку, - i нашої найбiльшої газети...
Цивiльний пiдвiвся з крiсла й подав ученому руку:
– Фоксi. Я хотiв би поставити вам кiлька запитань.
Девiд кивнув головою, Фоксi тiєї ж митi клацнув умикачем i пiднiс на рiвень обличчя мiкрофона.
– Ми на островi Сирен, де, як твердить "Ауе таймс", вiдкрито фiлiю пекла, пробачте, лабораторiю по випуску якихось супербомб, що здатнi знищувати цiлi континенти. Бiля нашого мiкрофона вчений-фiзик доктор Девiд Кiнг. Скажiть, будь ласка, якi дослiдження провадяться тут пiд вашим керiвництвом?
– Усiм вiдомо, - почав Девiд, прокашлявшись, - ще розвиток сучасної цивiлiзацiї серйозно гальмується енергетичними ресурсами. їхнє скорочення продовжує збiльшуватись. Перед нами постала проблема нових джерел енергiї. Саме цю проблему i розробляє наша лабораторiя.
– А що то за страхiтливий "катаклiзм", який так нажахав бiдолашну дiвчину?
– Було проведено пробне вивiльнення нового виду енергiї. Саме випробування пройшло без похибок, i ми дуже шкодуємо, що лаборантка Вiра зазнала травми. Але при наукових дослiдженнях трапляються й трагiчнi випадки.
– До речi, ця лаборантка - гарна дiвчина?
– Я зовсiм не маю часу розглядатись на дiвчат.
– До того ж ви, певне, ще й одружений?
– Так.
– А як ваша дружина ставилась до Вiри? Чи не ревнувала?
– Не знаю, праця не дає менi можливостi провадити такi спостереження.
– А що ви скажете про страхи щодо супербомби?
На високому чолi у Девiда зiбралися зморшки.
– Побоювання може викликати всяка енергiя... Небезпека загрожувала навiть при винайденнi сiрникiв, адже за теорiєю ймовiрностi сiрниками можна запалити увесь свiт!
– Дотепно сказано! Отже, i вашi "сiрники" не бiльш небезпечнi...
– До того ж ми вийшли з дитячого вiку i вже не граємося з вогнем.
– Авжеж, ви маєте цiлковиту рацiю.
Девiд усмiхнувся:
– Мати рацiю - замало.
– Слушно сказано!
– У вас будуть ще якiсь запитання? Бо я хотiв трохи попляжитись.
– Здається, все. Дякую.
Кореспондент вимкнув магнiтофона, швидко вхопив фотоапарат, зробив кiлька знiмкiв.
Бос викликав охоронця i наказав провести кореспондента до бару.
– А що ви скажете нам?
– з притиском промовив, обiпершись обома лiктями об стiл. Помiтивши запитливий погляд ученого, кивнув: - Познайомтеся. Це радник прем'єр-мiнiстра з питань оборони.
Вiйськовий потиснув Девiду руку й похмуро промовив:
– Ситуацiя гiршає з кожним днем. Нам вiдомо, що готуються новi виступи преси, запити в парламентах i т.д. Я вже не кажу, який галас долинає з комунiстичних країн.
– О, їм тiльки попади на зуби!..
– обiзвався генерал, все ще не вiдходячи од вiкна.
– Я розумiю, - спокiйно сказав Девiд.
– Може, уряд вирiшив згорнути програму?
– Нi в якому разi!
– Радник засовався в крiслi.
– Мiльярднi витрати зобов'язують...
– Чудово. Тодi ми повиннi подвоїти свої зусилля, перевести програму на iнтенсивний режим.
– Девiд заходив по кабiнету, а вiвчарка водила за ним очима.
– Треба негайно розширити деякi виробничi потужностi...
Коли вiн закiнчив стислий, але досить детальний виклад своїх пропозицiй, бос пiдвiвся з-за столу й потиснув йому руку.
– Саме цього ми й очiкували вiд вас.
– Можете розраховувати на цiлковиту пiдтримку уряду, - додав радник прем'єр-мiнiстра. Похмурiсть уже зiйшла з його лиця, очi поблискували вдоволенням.
– Додатковi асигнування будуть видiленi на першу вашу вимогу.
Девiд Кiнг окинув їх обох вдячним поглядом;
– Спасибi, джентльмени.
Бос розвiв свої ручища i вишкiрився, показуючи металевi зуби:
– Ми працюємо заради майбутнього!
"Ти-то дбаєш тiльки про свої сейфи, - подумав Девiд, - щоб наповнити їх ще бiльше". Уголос промовив:
– Авжеж, в iм'я майбутнього.
На цьому вони й розстались.
Коли Девiд наближався до свого котеджу, зелена комаха вертольота з гуркотом i дзижчанням знялася в небо й невдовзi зникла з очей.
III. ТЕРЕЗА
Нервовим рухом Тереза вимкнула приймача, важко опустилася в крiсло й закрила долонями обличчя, нiби вранiшнє сонце, що виповняло помешкання, рiзало їй очi.
Ось-ось мав прийти Девiд на другий снiданок, вона нiчого не зготувала, навiть кави, i зовсiм не думала про це. Сидiла згорблена, мов закам'янiла, ледве стримуючи ридання. Пекучий клубок пiдкочувався їй до горла, i вона конвульсивно хапала ротом повiтря, щоб не задихнутися. Пiдiйшла до рояля, сiла, але навiть кришки не пiднiмала - обiперлась на неї лiктями, обхопила голову долонями. Чула, як зайшов Девiд, але не ворухнулася. Певне, здивований її станом, чоловiк деякий час мовчав, потiм поклав їй долоню на плече: