Пешки в чужой игре. Тайная история украинского национализма
Шрифт:
Из отчета атамана боевки «Матвея»: «Боївка «Жмайла» скарала на смерть Арсена Воложнюка, знищила Павла Мельника, він був за Совітів головою. Дня 16.VI.44 р. боївка «Олега» вночі дужке сильно скалічила Захарчучку, яка в больниці померла...»
Из отчета «полицейско-исполнительного отдела» УПА за полгода по Березневской округе:
«а) скарано за комунізм — 111 осіб.
б) сексотство — 59.
в) НКВД — 67.
г) родини — 70
307
Протоколи дано
5. V.44 р. Слава Україні! Героям Слава!
«Чорний»
Еще один людоедский отчет уповца: «У селі Мізочку (Здолбунівського району) знищено полоненого кацапа… У с. Борщівка забрано вчительку і її чоловіка, їх знищено.
Слава Україні!
«Тур».
Далее — свидетельства уцелевших.
«Зарічне. 17 квітня 1944 року в селі Храпин зграя Івана Пантика вбила партизана Романа Омельчука, пограбувала обійстя. 17 червня 1944 року на хуторі Жигалівка Вулько-Речицької сільради знищено дві сім’ї — 13 душ… У селі Великі Телковиці знищено Петра Гаврилюка і 13-річного хлопчика Панаса Апанчука, бо підтримували зв’язок з радянськими партизанами. 21 січня 1945 року у селі Борове кати «Ясена» вбили інваліда війни Ісидора Мельника і Максима Поляка. 5 березня 1945 року боївка «Шугая» в селі Вовчиці убила Семена Івановича Шваю, Данила Семеновича Шваю, Никанора Франковича Ковтуновича, Юхиму Микитівну Шваю, Христину Микитівну Шваю і Антосю Андріївну Судинович… У селі Судче закатовано Степана Дем’яновича Гутька, 1884 року народження, за те, що його син був у партизанах і воював з фашистами. 17 вересня 1945 р. банда «Босоти» повісила жителя села Вулька-Речиця Василя Савовича Шрамовича, 68 літ… Бандгрупа «Комара» закатувала на Привітовських хуторах громадянку Петровець…
З листа до редакції: «Влітку 1945 року бандити «Мамая» у селі Волиця Збитинська по-звірячому замордували Ганну Андріївну Бондарчук (1896), її дочку Федору Йосипівну (1926) і Ніну Йосипівну Бондарчук (1924). Напишіть, що бандити кололи її ножами у живіт і груди, повиколювали очі, а як задовольнились цим катуванням, то постріляли тих людей і спалили їх у хаті. Прізвища свого не вказую, бо боюсь тих бандюг. Вони сьогодні знову піднімають голови, хай будуть вони прокляті».
Дубровиця. У лютому 1944 року в селі Кураж була убита Анастасія Колковець і вкинута в річку… У селі Мачулище вбиті Йосип Йосипович Червонка і Уляна Кузьмівна Червонка.
З листа до редакції: «Назвіть ката Микиту Жакуна, бандерівська кличка його «Медвідь», він убив 5 грудня 1944 року в селі Залужжя Тетяну Федорівну Котяш, Агафію Євсеївну Котяш, їй уже тоді було за 60 років, Параскеву Матвіївну Алексеєвець, восьмирічного Василя Алексеєвця, Матвія Матвійовича Котяша — 16 літ, п’ятирічного Івана Алексеєвця, Івана Платоновича Котяша (1891), Хаврону Олексіївну Котяш (1891), Федору Іванівну Котяш — 19 років їй було. І щоб знали ви, членів сім’ї Івана бандити склали у штабель у хаті і спалили. Котяг В.»
Сарни. Із довідки про злочин банди Пилипа Будькевича — «Стожка»: в селі Любковичі в 1944 році вбиті Тихін Федосійович Стельмах і члени його сім’ї в кількості 8
У Володимирецькому районі особливо виділялась катуванням мирного населення зграя СБ «Богдана», його справжнє ім’я — Кіндрат Шух. Це очолювана ним банда у 1943 році повела до Стиру жінку — родичку Костянтина Рибчинчука. Вдарили її по голові сокирою, а потім утопили…
На території колишнього Висоцького району (нині Дубровицький) діяла бандгрупа районного провідника ОУН-УПА «Діброви»… Вони закатували в селі Городище Івана Павловича Гречка, Олексія Івановича Новіка, Федора Федоровича Гречка, Івана Нестеровича Гузика, Олександра Юхимовича Магиру та ще трьох осіб; у селі Тумень — 7 душ; у селі Бродець були вбиті Віктор Іванович Кулик, Васильєв, Михайло Данилович Мендель.
Рівненський район. 9 липня 1945 року в с. Волошки вбитий голова земельної комісії (прізвище не встановлено)… забрані бандерівцями Любов Устимівна Антипчук (1929), Надія Кирилівна Антипчук (1920), Іван Петрович Терещук, Анафія Дорофіївна Терещук, Віра Іванівна Терещук. У Решуцьку 29 грудня 1946 року вбито трох місцевих жителів.
Дубно. 28 серпня 1946 року у селі Рідкодуби вбитий голова сільради Михайло Олексійович Сурмай (1908). 21 травня 1945 року закатований Василь Трохимович Романюк.
Сарни. 13 липня 1944 року у селі Камінне убиті Ганна Герасимівна Ковальчук і 5 її діток. 19 серпня 1944 року в Олексіївці позбавлені життя Сава Григорович Мастерук — 50 років, його дружина і 4 дітей, Уляна Мастерук і 5 дітей. У селі Вири закатовані Михайло Ковальчук, його дружина і 4 дітей, Яків Вознюк і його дружина…»
Списки невинных мучеников можно было бы продолжать. Только вот не даст на это благословения «оранжевая» власть. Для нее жертвы бандеровских садистов — «чужаки» либо «оккупанты»…
Между Гитлером и Сталиным
В статье 27 конкордата между Ватиканом и нацистской Германией говорилось: «Церковь обеспечивает немецкой армии руководство персоналом католического вероисповедания…» Каждую немецкую военную часть, где были католики, окормлял католический капеллан. Украинские части в германской апрмии действовали по тому же принципу.
В специаль-батальон «Нахтигаль» имени Степана Бандеры митрополит Шептицкий назначил капелланом Ивана Гриньоха. Последнего представил своим шефам из абвера сам Бандера, сославшись на авторитет Шептицкого. У абвера эта кандидатура возражений не вызвала, тем более, что с 1939 года Гриньох был агентом немецких спецслужб.
18 июня 1941 года «Нахтигаль» был направлен к советско-германской границе, где капеллан Гриньох привел его личный состав к присяге на верность служения Германии и ее фюреру. Конечно, не обошлось без молитвы в честь «вождя» ОУН. Дрогобычская газета «Вільне слово» 16 июля 1941 года писала: «Около трех часов утра в понедельник 30 июня вошли в город первые патрули немецкой армии. Это были украинцы из батальона под командованием Романа Шухевича. Они направились прямо к митрополиту Андрею Шептицкому». Выслушав доклад Гриньоха, глава униатской церкви Шептицкий благословил «нахтигалевцев». Сам штаб разместился в облюбованном Шухевичем и Оберлендером Доме студента на Кадетской горе.