Полтава
Шрифт:
інтенція— намір
Інфлянти(Іпііаігіу) — польська назва Ліфляндії в XVII–XVIII ст.
ірмолой— збірник
ірмосів— творів візантійської і давньоруської християнської гімнографії
Іродіада— онука Ірода Великого. Вийшла заміж за свого дядька Ірода Пилипа I, потім покинула його і зійшлася з його братом Іродом Антипою. Іван Хреститель засуджував це перелюбство, за що був ув'язнений, і на прохання доньки Іродіади, Саломеї, йому відрубали голову.
іссоп— трав'яниста або дрібночагарникова рослина, один із видів якої має ефірну олію. Давні євреї використовували цю рослину для окроплення кров'ю прокаженого, очищувальною водою — нечистого і т. ін.
Йововівісті — з біблійної розповіді про хвороби і страждання Иова
йонці— іонійці, одне з основних давньогрецьких племен. Заселяли Аттику, частину Евбеї, острови Хіос, Самос та ін. Колонізували середню частину західного узбережжя Малої Азії (область Іонії), узбережжя Чорного і Мармурового морів.
кабиця— відкрита літня кухня (піч) у дворі або садку; похідна кухня
кагля— кагла, отвір у димоході, який затуляють для збереження тепла
когути червоні крильми б'ють— шугає полум'я
кадовб(корабля) — корпус
кандизований— зацукрований
канон— гармата
кант— хвальна врочиста пісня духовного або світського змісту
капа— покривало
каптур— відлога
карвасар— суд без протокольної процедури, поспіхом
каре— бойове шикування піхоти чотирикутником з фронтом назовні, головно проти атак кінноти
Карл Великий(742–814) — франкський король, згодом — імператор створеної ним великої держави
Карл XII[Karl XII] (1682–1718) — король Швеції з 1697, син Карла XI; видатний полководець; під час Пн. війни 1700–21 переміг рос. війська під Нарвою (1700), пол. короля Августа II Сильного над Зх. Двіною і під Клішовом (1702); 1704 посадив на пол. трон Станіслава Лєщинського; 1706 зайняв Саксонію; уклав таємний союз із гетьманом І. Мазепою і 1708 рушив на Україну; 1709 зазнав поразки під Полтавою; 1710 уклав угоду про взаємну допомогу з гетьманом П. Орликом і Кримським ханством; 1715 повернувся до Швеції; загинув у Норвегії.
кармазин— дороге темно-червоне сукно
карний— дисциплінований
карність— дисципліна
Картаґо— Карфаген, місто-держава в Північній Африці. Засноване фінікійцями у 825 р. до н. е. Завоювало Північну Африку, Південну Іспанію, Сицилію, Сардинію. Після трьох Пунічних воєн з Римом 146 р. до н. е. столиця була зруйнована римлянами, а держава перестала існувати.
касетон— кессон, чотири- або багатокутне заглиблення в стелі. Виконує конструктивну і декоративну функції.
катряга— катрага, курінь на пасіці
Кафа— місто в Криму, де був великий невольничий ринок. 1783 р. перейменоване на Феодосію.
квочка— тут: сузір'я Плеяд
кебетний— талановитий
келеп— зброя у формі молота на довгому держаку
Кеніґзен[Кенігсек Фрідріх] (?-1708) — інженер-артилерист, родом із Пруссії. Генеральним гарматним осавулом Гетьманщини призначений орієнтовно на початку 1700-х років. Під контролем канцелярії Генеральної Військової Артилерії Ф. Кенігсека були ливарні, порохові та кінні заводи. Його професіоналізм виявився 1702 р. під час облоги Биховської фортеці, коли ядра, спрямовані Ф. Кенігсеком, вимусили прихильників Карла XII здатися. У жовтні 1708 р. гетьман І. Мазепа доручив Д. Чечелеві та Ф. Кенігсекові оборону Батурина. Гарматний вогонь завдав чималих втрат війську Меншикова. Через підступну зраду Прилуцького наказного полковника І. Носа зусилля оборонців були зведені нанівець. Ф. Кенігсек, за повідомленням англійського посла Чарльза Вітварта, «не встиг розставити своїх людей у належний порядок» і був тяжко поранений. Схоплений вояками Меншикова Ф. Кенігсек помер від ран у дорозі. Иого тіло колесували у Конотопі, після чого голову з виколеними очима «на столпе каменном також на шпицу железную воткано» в Сумах.
кертовиння— кротовиння
киватися— рухатися, ворушитися
київські канти— співи, побожні пісні
кирея[керея] — довгий, широкий суконний одяг, свита-сіряк з каптуром; одяг прямоспинного крою зі вставними клинами по боках
кирун— дешева матерія
кількоро— декілька
кістнер— церковний слуга, паламар
клев— зуб (кривий, гострий)
клевець— молоток
кнут(рос.) — батіг, бич
кобеняк— довгий, широкий суконний верхній одяг з відлогою; каптан, кирея, сіряк
ковбаня— глибока вибоїна, звичайно на дорозі, з водою, болотом; калюжа
ковер— килим
коверза— від коверзувати — капризувати; знущатися, збиткуватися, глумитися
Кодак— у XVII–XVIII ст. фортеця біля Дніпровських порогів, побудована поляками в 1635 р. з метою ізолювати Запорізьку Січ від України
КожухівськийЮрій — компанійський полковник. За наказом гетьмана, терміново повернувся з походу проти Булавіна і брав активну участь в антимосковській акції. 7 березня 1709 р. його полк потерпів поразку в нерівному бою з корпусом Меншикова. Після Полтавської битви здався царському війську. 1712 р. по трьох роках тюрми був засланий до Архангельська.
коловатиця— коловерть
колот— колотнеча
колюмна— колона
колючкувати— колоти (словами)
комишник— розбійник, що ховався в очеретах і комишах пониззя Дніпра
коміть— стрімголов, сторчма
компанієць— козак легко-кінного гетьманського полку
кондиція— суспільне (майнове) становище
контуш— кунтуш, верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг XVI–XVIII ст.
копаниця— полоз у санях
копильчак— сани, гринджоли