Полтава
Шрифт:
перепуд— переляк, перестрах
перепуджений— переляканий
перун— грім
перше— тут: до цього часу, раніше
Петро IРоманов [Петро Великий] (1672–1725) — російський цар (1682), імператор (1721). Політика П. I щодо України полягала в подальшому обмеженні її суверенітету. Після битви під Полтавою запровадив режим окупаційного терору, обмежив гетьманську владу; 1722 заборонив обирати гетьмана в Україні.
печать завісиста—
пилюга— курява
писок— рот; обличчя
питоменність— характерна особливість
піднос— таця
підрі— сінник, приміщення між стелею і покрівлею, де зберігають сіно
підхопень— тут: дівчина, яка швидко все сприймає
підчаший— придворна службова особа
пікінер— вояк, озброєний пікою — різновидом довгого полегшеного списа з гострим металевим наконечником
пікна(піч) — для випікання хліба
піонір— піонер, до 80-их років XIX ст. вояк саперної частини інженерних військ
Піпер Карл(1647–1716 р.) — граф, з 1705 р. глава шведського кабінету (перший міністр Карла XII) і верховний маршал королівського двору
пірваний(з польськ.) — викрадений
пірвати(з польськ.) — захопити, викрасти
піхва— піхви, футляр для шаблі
плазування— тут: биття шаблею плазом
плеканець— тут: чорт
плі конфіданс, ке ля знайоманс(фр., укр.) — більше довірливості, ніж знайомства
побідник— переможець
погреб— льох, пивниця
погаратаний— побитий, порубаний
позір— тут: увага
покмітувати— зауважити, простежити, спостерегти
пол(рос.) — стать
поліп— кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці — рот
політичність— тут: тонкий розрахунок, дипломатичність у вчинках, поведінці, взаєминах з іншими людьми
політично— тут: з тонким розрахунком, уміло, дипломатично
ПолуботокПавло — чернігівський полковник, наказний гетьман (17221724). Боровся проти засилля російської влади в Україні, домагався повернення її старих прав, у т. ч. права обирати гетьмана. Петро I наказав заарештувати Полуботка, і він загинув у в'язниці. У домах багатьох свідомих українців XVIII–XIX ст. висів портрет П. Полуботка з його словами до Петра I: «Заступаючись за вітчизну, я не боюсь ні кайданів, ні тюрми, і для мене ліпше найгіршою смертю вмерти, як дивитися на загальну загибель моїх земляків».
полудне— південь
полукішки— від кіш — короб воза, саней і т. ін. (спочатку плетений)
полумінь— полум'я
польний курат— фельдкурат, військовий священик
помишленіє(старосл.) — думка, роздум, помисел
помітувати— зневажати
поповнити(гріх) — тут: вчинити
посесія— оренда
послух— слухняне виконання наказів, розпоряджень; дисципліна
постинати— вкрити, скувати льодом
потолочений— потоптаний
поховзнутися— посковзнутися
почарашаний— потрощений
предкладати— пропонувати
презенція— гарна зовнішність; вигляд
президія— укріплене місто; замок, фортеця; тут: столиця
преісподня— пекло
прецінь— адже
привата— особиста справа, вигода, інтерес
пригнічувати— класти під гніт (важкий предмет для постійного тиснення)
придзиґльованка— безсоромна, розпусна жінка; кокетка
примівка— тут: приказка
припадок— випадок
припеки— обпечені місця
присок[приск] — горячий попіл з жаром; жар
приходить(тіткою) — доводиться (тіткою)
причинок— додаток, доповнення
приют— притулок
проволока— шнур
ПрокоповичТеофан [Єлисій, Єлизар] (1681–1738) — український філософ і письменник, громадський і церковний діяч. Вчився в Києві, Польщі й Римі. Професор Києво-Могилянської академії (1704), з 1710 — її ректор. Був прихильником І. Мазепи, вихваляв його задуми, присвятив йому свій найвизначніший твір «Владимир». Після поразки гетьмана взяв діяльну участь у його ганьбленні. У 1716, за наказом Петра І, виїхав до Петербурга і фактично очолив російську Церкву, з 1721 був віце-президентом Синоду. Підтримував реформи Петра І, сподіваючись від них користі і для України. Помер у Петербурзі.
пудити— гнати; мчати
пустяк(рос.) — дрібниці
ПушкарМартин (?
– 1658) — Полтавський полковник (1648–1658), учасник Хмельниччини. Виступав за союз із Московією. Разом із Я. Барабашем очолив військовий заколот (1657–1658) проти гетьмана І. Виговського. Загинув у бою коло Полтави.
райтар— найманий солдат важкої кавалерії
райця— радник, член магістрату
рантух— головний убір заміжньої жінки — біла тонка хустка