Твори
Шрифт:
1Ф і г н е р Віра Миколаївна (1852—1942) — російська революціонерка-терористка з групи «Народна воля», учасниця кількох замахів на Олександра
II. За процесом «14-ти» засуджена до смертної кари, яку було замінено довічною каторгою, 20 років перебувала у Шліссельбурзькій фортеці в одиночній камері. У 1906 р. втікла з архангельського поселення за кордон. У 1915 р. повернулася до Росії, опублікувала мемуари.
2 Ельбрус — найвища вершина Кавказьких гір.
3«Правда» — щоденна газета, орган ЦК КПРС, виходить з 1912р.
4Колхіда —
5Ш а м і л ь (1799—187|) — глава мусульманської військово-теократичної держави в Дагестані і Чечні, третій і останній імам (релігійний правитель
з 1834 р.), керівник національно-визвольної боротьби північнокавказьких горців проти російського колоніалізму. В 1859 р. був підступно полонений і засланий у Калугу. Тільки у 1870 р. йому вдалося втекти із заслання, помер Шаміль поблизу Медіни (тепер Саудівська Аравія) по дорозі в Мекку.
ь«Інтернаціонал» — революційна пісня французького поета-кому-нара Ежена Потьє (1816—1887), написана 1871 р., стала гімном Комуністичної партії Радянського Союзу.
. 7Чичиков — герой поеми в прозі М. В. Гоголя «Мертві душі» (1842).
8Домбровський Ярослав (1836—1871)—польський революційний демократ, один з найактивніших військових діячів Паризької комуни.
9Р о с с е л Луї-Натаніель (1844—1871) — французький військовий і політичний діяч,. Учасник франко-прусської війни. Обурений політикою французького уряду, ттодав у відставку і перейшов на бік Паризької комуни. Розробив план військових дій проти версальців. Після поразки комуни розстріляний за вироком трибуналу.
10Делеклюз Луї Шарль (1809—1871) — французький політичний діяч, журналіст, один з керівників Паризької комуни. Загинув на барикадах.
ЧУМАКШСЬКА КОМУНА
Вперше надруковано у зб.: «Сині етюди» (Харків, 1923.— С. 111—126),
1927 та 1929 рр,— у першому томі Творів. Подається за вид.: Хвильовий Микола. Твори: У 3-х т.—Харків, 1929.— Т. 1.— С. 172—191.
1Чумак Василь Григорович (1901 —1919)—український радянський поет, один із фундаторів першого українського літературного журналу поре-волюційного часу «Мистецтво». Вів підпільну революційну роботу в окупованому петлюрівцями і денікінцями Києві. Розстріляний денікінською контррозвідкою в Києві 21 листопада 1919 р.
2«Безнадійно. Є наді я...» — вірш В. Чумака «Офіра» (збірка «Заспів», 1919р.).
3Бобчинський і Добчинський — персонажі комедії М. В. Гоголя «Ревізор» (1836).
IКаутський Карл (1854—1938) — один з лідерів і теоретиків німецької соціал-демократії і 2-го Інтернаціоналу.
У продком — скорочення з російської: «уездный продовольственный комитет».
ьТред-юніони – — професійні спілки Великобританії та ряду інших англомовних країн. Виникли у XVIII ст. Метою робітничого руху вважається профспілкова боротьба за поліпшення економічного і правового становища окремих груп трудящих.
7Завжінвідділом повпаркому (скорочено) — завідуюча жіночим відділом повітового партійного комітету.
8Кронштадт — місто в Ленінградській області. Заснований Петром І як фортеця для захисту Петербурга
уНепівська (походить від неп) — нова економічна політика, розроблена Леніним і проголошена X з’їздом РКП (б). Означала відхід від політики воєнного комунізму, заміну продрозверстки продподатком і частково допускала ринкові відносини.
10В л . І л ь ї н — один з псевдонімів В. І. Леніна. Під цим псевдонімом були опубліковані роботи В. І. Леніна «Розвиток капіталізму в Росії» (1896— 1899), «Від якої спадщини ми відмовляємося?» (1897 —1898) та ін.
IIГеккель Ернст (1834—1919) —німецький біолог-еволюцюніст, пропагандист теорії Чарлза Дарвіна про походження видів. Намагався обгрунтувати соціальний дарвінізм, а також спілку науки і релігії.
12Мах Ернст (1838—1916) — австрійський фізик і філософ, мав значний вплив на розвиток емпіріокритицизму та неопозитивізму, його гостро критикував Ленін.
13«Матеріалізм і емпіріокритицизм» — філософська праця В. І. Леніна, написана 1908 р.
11«Анти-Дюрінг» — одна з головних теоретичних праць Ф. Енгель-. са, написана 1878 р.
15Комбури — комуністичні буржуа, поширене в перші пореволюцій-ні роки скорочення.
16Кал едінськ ий — походить від імені Каледіна Олексія Максимовича (1861 —1918) — керівника контрреволюційного заколоту заможного донського козацтва в 1917 —1918 рр.
17Ц і це р о н Марк Туллій (106—43 до н. е.) — давньоримський політичний діяч, оратор, письменник, автор трактатів і промов. Прихильник республіканського ладу
18«Комуніст» — газета, орган ЦК КП(б)У. Виходив у 1918—1926 рр. у Харкові російською мовою, з червня 1926 р.— українською. З 2 лютого 1943 р. видається під назвою «Радянська Україна».
НА ОЗЕРА
Вперше надруковано в журн.: Всесвіт (1926.— № 15.— С. 2—4), 1927 та. 1929 рр.—у першому томі Творів 1932 р.—у Вибраних творах (т. 1). Подається за вид.: Хвильовий Микола.Вибрані твори.— Т. 1.— С. 236—248.
У виданні 1932 р. оповіданню передував невеликий вступ: «До етюду «На озера» я відношу й «Мисливські оповідання добродія Степчука». Ці поетичні екзерциції (свідомо беру це не зовсім благозвучне слово) треба розглядатине як оповідання пролетарського мисливця, а як записки переляканого дрібного буржуа. Хіба ж пролетаріат «тікає від людей»? Хіба він ширяє над «мертвими краями старосвітських поміщиків», «шукаючи нових ілюзій до нових невідомих берегів»? Отже, нічого нема дивнрго в тому, що модернізований тарта-рен 55 боїться мертвої качки, дітей і нарешті опудала в останньому оповіданні того ж таки добродія Степчука. Написано 1927 року».
Це якраз дуже промовистий доказ того, що своїми автокоментарями Хвильовий намагався не так прояснити зміст, авторську позицію, як по можливості застрахувати себе від тодішньої голобельної критики. Навряд чи письменник всерйоз протиставляв «пролетарського мисливця» і мисливця — «дрібного буржуа». Та й образ твердокам’яного пролетаря, який ніколи не сумнівається, не шукає «нових ілюзій» — це досягнення якраз невтомно критикованої Хвильовим пролетарської літератури з її «монументальним реалізмом».