Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах
Шрифт:
волюційні діячі М.Міхновський, С.Петлюра, П.Шмідт.
Він підтримував дружні стосунки з М.Коцюбинським,
М.Вороним, Х.Алчевською, К.Арабажиним та іншими
діячами культури.
416
Крейсер
«Очаків».
1902рік.
Мацієвич був талановитим винахідником, кора-
бельним інженером і авіаконструктором і зробив вели-
кий внесок у розвиток військово-морського
сії. При будівництві крейсера «Очаків» і броненосця
«Іоанн Златоуст» на Лазаревській верфі в Севастополі
Мацієвич був одним із провідних інженерів. Для захи-
сту Севастопольського рейду він у 1904 році розробив
проект бонового загородження235, у 1905 році запропо-
нував два проекти протимінних загороджень. У 1906
році за першим розрядом закінчив Морську академію в
Петербурзі. Навчаючись в академії, проектував підвод-
ні човни (був автором 14 проектів). У 1907 році Мацієвич
закінчив спеціальні курси офіцерів підводного плаван-
ня в Лібаві (нині Лієпая, Латвія) і брав активну участь
у створенні підводного флоту Росії. З 1908 року капітан
Мацієвич служив у Морському технічному комітеті по-
мічником начальника конструкторського бюро. Тут він
417
розробив проект захисту бойових кораблів від атак тор-
педами і був одним із перших розробників проблеми за-
стосування авіації у військово-морському флоті.
1909 року Мацієвич виступив з доповіддю «Про тип
морського аероплана», після чого був призначений до
складу Відділу повітряного флоту. У цьому ж році він
розробив один із перших проектів гідролітака і пер-
шим у світі запропонував проект корабля-авіаносця
на 25 літаків, їх зльоту з палуби за допомогою ката-
пульти і гальмування сітками під час посадки на палу-
бу авіаносця.
У березні 1910 року Мацієвича відрядили до Франції
для вивчення авіаційної справи, організації навчання
льотчиків, підготовки для майбутньої авіашколи пер-
шої групи льотчиків-інструкторів і мотористів, прий-
мання замовлених аеропланів та авіаційних двигунів.
Повернувшись у вересні 1910 року до Росії, Маці-
євич велику увагу приділяв нічним польотам, продо-
вжував працю над проектом літака, розробив пристрій,
який забезпечував безпеку при вимушеній посадці лі-
така на воду, готував до друку книгу «Повітроплаван-
ня у морській війні».
Під час Першого Всеросійського свята повітропла-
вання у Петербурзі (1910) продемонстрував високу
льотну майстерність, завоював кілька призів і, як па-
сажира, підняв у повітря голову Кабінету міністрів Ро-
сії П.Столипіна (1862-1911).
Талановитий вчений і льотчик не встиг здійснити
задумані плани. 7 жовтня 1910 року він випав з літака
«Фарман-4», який раптово розвалився у повітрі. Пара-
шутів тоді не було, і Мацієвич загинув. Встановлено,
418
що
розтяжка. Кінець дроту попав у гвинт, одна з лопатей
якого зруйнувалася. Потім розірвалися суміжні роз-
тяжки. Літак втратив жорсткість і стійкість. Льотчи-
ка поштовхом викинуло із сидіння. Після цієї події на
літаках стали застосовувати прив'язні ремені. Це була
перша авіаційна катастрофа в Росії.
Загибель Льва Макаровича Мацієвича глибоко вра-
зила громадськість. У жалобній процесії взяло участь
близько 100 тисяч людей. Серед 350 вінків був вінок і
від Української громади Петербурґа, де покійний був
товаришем голови правління. 31 жовтня 1910 року на
вечорі пам'яті Мацієвича в Українській громаді висту-
пив його давній друг Симон Петлюра з доповіддю про
життєвий шлях Льва Макаровича.
Мацієвич похований у Петербурзі на Нікольському
кладовищі Олександро-Невської лаври. На його могилі
за кошти, зібрані всенародними пожертвами, встанов-
лено пам'ятник у вигляді восьмиметрової колони з по-
лірованого червоного фінського граніту (автор І.Фомін).
419
ІГОР СІКОРСЬКИЙ
(1889 — 1972)
український і американський авіаконструктор
Розвиток світового авіа-
будування
20-го
століття
пов'язаний
з
ім'ям
тала-
новитого
українського
аві-
аконструктора,
одного
з
піонерів
авіації
Ігоря
Іва-
новича Сікорського.
Ігор
Іванович
Сікорсь-
кий
народився
25
травня
1889
року
в
місті
Києві
в
родині
відомого