Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах
Шрифт:
му султанові» (1878—1891).
Під час Чигиринських по-
ходів
турецько-татарських
агресорів
1677-1678
років
Сірко перешкоджав втор-
гненню 200-тисячної армії
ворога на Правобережну
Україну. У 1679 році запо-
рожці під проводом Сірка
організували похід проти ту-
рецьких і татарських фор-
тець на Дніпрі, які перешкод-
жали виходу козацьких
чайок22 у Чорне море, і зруй-
нували
останній похід старого вояка.
Козацька
«Чайка».
70
Постать Сірка як вояка і національного героя справ-
ляла на сучасників і наступні покоління українських
козаків величезне враження. Козаки казали, що рівно-
го Сірку не було, немає і ніколи не може бути.
Влітку 1680 року Сірко захворів. Після нетривалої
хвороби він помер 11 серпня 1680 року на своїй пасіці в
селі Грушівка, нині село Іллінка Томаківського району
Дніпропетровської області.
Запорожці поховали Івана Дмитровича з великою
журбою і військовими почестями на Січовому кладо-
вищі поблизу села Капулівки, нині Нікопольського
району Дніпропетровської області. На могилі козаки
поставили камінь-пам'ятник із написом: «Року Божого
1680 месяца августа 1 дня23 преставился раб Бож Иоан
Серко Дмитрович атаман кошовий Войска Запорож-
ского за его ц.п.в.24 Федора Алексеевича. Память пра-
ведного со похвалами».
У 1709 році московські війська Олександра Менши-
кова за наказом Петра І зруйнували Чортомлицьку
Січ і поглумилися над козацькими могилами. Свіжі мо-
гили розкопали і трупам відрубали голови. Тоді ж був
розбитий кам'яний хрест на могилі Сірка, а саму моги-
лу зрівняли із землею. У 1732 році козаки перенесли
останки кошового із Січового кладовища на нове міс-
це — в Капулівку. 1775 року, під час руйнування Нової
Січі за наказом Катерини ІІ, могила Сірка була знову
зруйнована.
У 1954 році на могилі було встановлено погруддя
Сірка за малюнком Іллі Рєпіна і на гранітній плиті зро-
блено напис: «Тут похований кошовий отаман війська
Запорозького Іван Дмитрович Сірко — 1.VIII.1680 р.»
71
Нижче могили поклали плиту з написом: «На цій міс-
цевості знаходилась Запорозька Січ, яка була центром
запорозького козацтва і відіграла прогресивну роль в
історії українського народу».
У листопаді 1967 року, у зв'язку із загрозою зато-
плення могили водами Каховського водосховища, вона
була перенесена на нове місце, до підніжжя Стороже-
вої могили біля села Капулівки. Тоді ж за черепом Сір-
ка було відтворено
яке встановили на могилі у 1980 році. На постаменті
вибитий напис: «Кошевому атаману войска Запорож-
ского И.Д. Сирко. Умер 1680 г.»
72
Як українські козаки у 1646 році
допомогли французам оволодіти іспанською
фортецею Дюнкерк
У 1618 році почалась перша загальноєвропейська
війна між країнами габсбурзького блоку, до якого вхо-
дили іспанські і австрійські Габсбурґи, підтримувані
католицькими князями Німеччини, папством та Поль-
щею, і антигабсбурзькою коаліцією, яку складали ан-
тигабсбурзький рух у Чехії, Данія, Швеція, Франція,
Голландія, Московія та Англія.
Війна була спричинена намаганням Габсбурґів уста-
новити своє панування в Європі. Вона тривала до 1648
року і отримала назву Тридцятилітньої війни. Війна за-
кінчилась Вестфальським миром 1648 року, який обір-
73
Українсько-французькі
зв'язки
в особах, подіях та легендах
вав спроби австро-іспансь-
ких Габсбурґів встановити
свою гегемонію в Європі і
закріпив на тривалий час
політичну
роз'єднаність
Німеччини.
За ініціативою першо-
го міністра Франції карди-
нала Рішельє25 (15 85-1642)
Франція з 1635 року взя-
ла участь у Тридцятилітній
війні 1618-1648 років і очо-
лила антигабсбурзьку коа-
ліцію.
1644 року французький
Кардинал
Рішельє
уряд почав переговори із За-
(1585-1642).
74
порізькою Січчю з
метою запросити
на
військову службу
українських коза-
ків, які славились у
Європі своїм війсь-
ковим мистецтвом.
Переговори з коза-
ками вів французь-
кий посол у
Польщі
граф де Брежі. 21
ве-
ресня 1644 року він
повідомляв першо-
го міністра Франції
кардинала Мазарі-
ні26 (16 02-1661),
що
козаки
мають
дуже
здібного