Гаррі Поттер і напівкровний принц
Шрифт:
– Северусе, - прошепотіла Нарциса, і по її блідих щоках покотилися сльози.
– Мій син… єдиний мій син…
– Драко повинен пишатися, - байдуже втрутилася Белатриса.
– Темний Лорд виявляє йому велику честь. І я ще скажу про Драко: він не ухиляється від свого обов'язку, він радий нагоді себе випробувати, захоплений такою можливістю…
Нарциса розридалася, благально позираючи на Снейпа.
– Йому всього шістнадцять років і він не розуміє, що на нього чекає! Чому, Северусе? Чому мій син? Це ж так небезпечно! Це помста за Луціусову помилку, я знаю!
Снейп нічого не відповів. Не дивився на її сльози, наче це було щось непристойне, але не міг прикидатися, що не чує її.
– Тому він і вибрав Драко, правда?
– наполягала Нарциса.
– Щоб покарати Луціуса?
– Якщо Драко зуміє це зробити, - мовив Снейп, і далі не дивлячись на неї, - та здобуде найвищі почесті.
– Він не зуміє!
– ридала Нарциса.
– Як йому зуміти, якщо сам Темний Лорд…
Белатриса зойкнула; Нарциса, здавалося, втрачала самовладання.
– Я мала на увазі… що ще нікому не вдавалося… Северусе… благаю… ти ж його улюблений учитель… ти давній Луціусів друг… благаю тебе… ти улюбленець Темного Лорда, його і найдовіреніший радник… може, ти з ним поговориш, переконаєш його?…
– Темного Лорда не переконати, і я не такий дурний, щоб навіть пробувати.
– рішуче відказав Снейп.
– Не казатиму. що Темний Лорд не гнівається на Луціуса. Луціус мав нести відповідальність. Він дозволив упіймати себе разом з багатьма іншими, і не зумів здобути пророцтва Нарцисо, Темний Лорд сердитий, дуже сердитий.
– То я не помилилася - він вибрав Драко для помсти!
– ледь не задихнулася Нарциса.
– Йому й не треба, щоб Драко виконав завдання! Він хоче щоб його вбили при спробі!
Снейп знову не відповів, і Нарциса втратила рештки стриманості. Вона схопилася, хитнулася до Снейпа й учепилась у його мантію. Тоді наблизилася до його лиця, аж її сльози крапали йому на груди, і простогнала:
– Ти можеш це зробити, Северусе, ти це можеш зробити замість Драко. Ти виконаєш завдання, тобі це вдасться, і він тебе нагородить так, як нам і не снилося…
Снейп схопив Нарцису за зап’ястя і відірвав її від себе. Дивлячись на її залите слізьми лице, проказав:
– Думаю, він планує, щоб урешті-решт це зробив я. Але він переконаний, що Драко має спробувати перший. Бо якщо Драко пощастить-хоч і навряд-я зможу довше побути в Гоґвортсі виконуючи корисну роль шпигуна.
– Інакше кажучи, йому байдуже, що Драко може загинути!
– Темний Лорд розгніваний, - тихо повторив Снейп.
– Йому не вдалося почути пророцтво. Нарцисо, ти знаєш не гірше за мене, що він так легко не пробачає.
Вона обм'якла й упала йому до ніг, ридаючи і стогнучи на підлозі.
– Єдиний мій син… мій єдиний синочок…
– Ти повинна пишатися!
– безжально мовила Белатриса.
– Якби я мала синів, то з радістю пожертвувала б ними для служіння Темному Лордові!
Нарциса завила з відчаю і вчепилася у своє довге біляве волосся. Снейп нахилився, узяв її за руки, допоміг устати й відвів назад до дивана. Тоді налив вина й примусив узяти келих.
– Годі, Нарцисо. Випини. І послухай мене.
Вона трохи заспокоїлася розхлюпуючи на себе вино, судомно сьорбнула.
– Можливо, я зумію… допомогти Драко.
Вона випросталася, широко розплющивши очі, обличчя мала біле, як папір.
– Северусе… ох, Северусе… ти йому допоможеш? Подивишся за ним, простежиш, щоб йому не було ніякої шкода?
– Спробую…
Вона відкинула келих - той полетів через стіл, а вона зісковзнула з дивана, впала перед Снейпом навколішки, схопила його за руку й припала до неї губами.
– Якщо ти його захистиш… Северусе, поклянись! Дай Незламну обітницю!
– Незламну обітницю?- Снейпове лице було непроникне й незворушне, зате Белатриса з тріумфом загиготіла.
– Ти що, Нарцисо, не чуєш? Він спробує, авжеж…звичайні порожні слова, звичайне уникання дій… за наказом Темного Лорда, ще б пак!
Снейп навіть не глянув на Белатрису. Його чорні очі прикипіли до залитих слізьми синіх Нарцисиних очей. Вона й далі стискала його долоню.
– Так, Нарцисо, я дам Незламну обітницю, - тихо сказав він.
– Можливо, твоя сестра погодиться бути нашою поручницею,
Белатриса роззявила рота.
Снейп опустився біля Нарциси на коліна. Прямо на очах у здивованої Белатриси вони міцно переплели праві руки.
– Белатрисо, тобі буде потрібна чарівна паличка, - холодно звернувся Снейп. Белатриса, не приховуючи подиву вийняла паличку
– Підійди ближче, - додав Снейп.
Белатриса підступила на крок, ставши над ними, і торкнулася кінчиком палички їхніх сплетених рук. Нарциса заговорила.
– Чи будеш ти, Северусе, стежити за моїм сином Драко, коли він спробує виконати бажання Темного Лорда?
– Буду, - відповів Снейп.
Тонесенький язичок яскравого полум'я вирвався з чарівної палички, обвивши їхні руки, наче розпечений до червоного дріт.
– А чи будеш ти з усіх сил захищати його від біди?
– Буду, - повторив Снейп.
Ще один язичок полум'я вистрілив з палички й зімкнувся з першим, утворивши гарний палаючий ланцюжок.
– А якщо виникне така потреба… якщо Драко зазнає невдачі…, - прошепотіла Нарциса (Снейпова рука сіпнулася, але він її не висмикнув), - чи будеш ти завершувати справу що її Темний Лорд наказав виконати Драко?
На мить запала тиша. Белатриса дивилася широко розплющеними очима, тримаючи чарівну паличку над їхніми сплетеними руками.
– Буду, - вимовив Снейп.
Белатрисине приголомшене обличчя відсвітило червоний спалах третього язичка полум'я, що вирвався з чарівної палички, переплівся з першими двома і щільно обв'язав їхні стиснуті руки, ніби канат, ніби вогняна змія.
– РОЗДІЛ ТРЕТІЙ -
Заповіт і заперечення