Наталка Полтавка

Багряний Іван Павлович

Н а т а л к а. Коли кого любиш, того нiчого не забудеш.

N19

Ой я дiвчина Полтавка,

А зовуть мене Наталка:

Дiвка проста, не красива,

З добрим серцем, не спесива.

Коло мене хлопцi в'ються

I за мене часто б'ються,

Но я люблю Петра дуже,

А до других мнi байдуже.

Мої подруги пустують

I зо всякими жартують,

А я без Петра скучаю

I веселостi не знаю.

Я з Петром моїм щаслива,

I весела, i жартлива,

Я Петра люблю душею,

Вiн один владiєть нею.

Х о р

Начинаймо веселиться,

Час нам сльози осушити;

Доки лиха нам страшиться,

Не до смертi ж в горi жити.

Нехай злiї однi плачуть,

Бо недобре замишляють;

А полтавцi добрi скачуть,

Не на зло другим гуляють.

Коли хочеш буть щасливим,

То на бога полагайся;

Перенось все терпеливо

I на бiдних оглядайся.

This file was created

with BookDesigner program

[e-mail]

02.07.2008