Переходимо до любові
Шрифт:
Богошукач. Але ж ти звелів знищити мільйонера і, забравши його мільйон, принести тобі.
Шейх. Так. Тисячу разів так.
Богошукач. А коли хтось звелить зробити те саме з тобою?
Шейх. Ти говориш заплутано, а хто говорить заплутано, той не мовить нічого.
Богошукач. Я боюся, що так само тебе можуть відірвати від твого мільйона.
Шейх. Го-го! Хто б то спробував!
Богошукач. У пустині з'являється дедалі більше нових і невідомих тобі людей. В цьому — загроза.
Шейх. Хіба можна загрожувати горі, під якою лежить коштовний камінь? Бо й хто підніме гору?
Богошукач. Є хитрощі, підступність. Ти спатимеш або ж будеш знетямлений — і тоді...
Шейх. Я важчий і твердіший за гору...
Богошукач. Люди пересовують з місця на місце навіть гори, коли виникає потреба... Я боюся за тебе, Шейху...
Шейх. Ще ніхто ніколи не насмілювався казати мені таких слів, здається мені, в твоїй мові є істина.
Богошукач. Тому я хотіла б прикріпити тебе до твоїх мільйонів.
Шейх. Прикріпити?
Богошукач. Так.
Шейх. Як же?
Богошукач. Ось так. (Показує Шейхові великого іржавого цвяха, потім бере камінь). Ось так...
Шейх. Якби Дервіш знався на цих речах, я покликав би його, щоб він розтлумачив мені твій намір, але цей базіка нездатен до такого... Тож пояснюй сама...
Богошукач. Я візьму край твоєї галабеї, візьму ось цей цвях і приб'ю той край галабеї до пальми... Не тебе, а тільки край твого одягу.
Шейх. Не дайте в руки нечестивих навіть краю свого одягу, о правовірні! Чи не здається тобі, що ти вже досить випробувала моє терпіння?
Богошукач (не відповідаючи). І тоді ніхто не зможе відірвати тебе від твоїх мільйонів.
Шейх (задумується). В твоїх словах криється спокуса... Але чому я сам... Чому й досі я не міг?.. Це ж так просто... Покажи-но, як ти це зробиш?
Богошукач прибиває край галабеї до стовбура пальми, відкидає далеко від себе камінь. Шейх пробує смикнутися, цвях міцно тримає його.
Шейх. О-о! Нарешті я зможу спати спокійно! Підійди до мене, моя улюблена блондинко! Почухай мені бороду. Так, так, отак... А тепер — п'яти... О-о-о! (Засинає).
Слуги тягнуть в глибину пустині його ложе разом із пальмою, все зникає. По пустині просувається дивна процесія. Попереду чотири здоровані, жуючи гумку, несуть визолочену, прозору лектику, в якій урочисто возсідає поважна особа, видно, саме той мільйонер, про якого йшла мова. Позаду за носіями плентає нужденний обідранець, миршавий чоловік, в подертих джинсах, у стоптаних кедах, неголений, простоволосий. Він часто перечіпається на рівному, ловить сторчаки. Носії з усмішками позирають іноді на нього, підбадьорюють його вигуками: «Хелло!».
З двох боків скрадаються люди Контрабандиста і сам Контрабандист. Контрабандист махає рукою, бандити стріляють з автоматичних гвинтівок, черги куль зрешічують прозорі ноші, імпозантна постать хилиться, видно, смертельно вражена кулями; носії зриваються до бігу, а той обідранець так само спокійно собі простує пустелею, мовби він глухий і не чує пострілів. Слуги тягнуть ложе Шейха назустріч носіям, і ось уже, оточені людьми Контрабандиста, важко відсапуючи, ті кидають ноші мало не до ніг Шейха.
Шейх (прокидаючись). О-о-о!
1- й носій. Я біг, мов бегемот.
2- й носій. А куди?
3- й носій. До оцього курдюка із жиром?
4- й носій. По-моєму, тут цілий баран, а не курдюк!
Шейх (кричить). В моїй пустині барани й осли народжуються у власній подобі. То тільки в вашій землі, о нечестиві, вони з'являються на світ у подобі людській (До Контрабандиста, який надбігає, кланяючись). Чому ці осли в людській подобі не вбиті і тепер тривожать мій сон?
Контрабандист. Вони несли мільйонера, о повелителю.
Шейх. То й що?
Контрабандист. Ти звелів убити самого мільйонера.
Шейх. І що ж, ти вбив його?
Контрабандист. Так.
Шейх. А мільйон?
Контрабандист. Він там (Показує на ноші).
Шейх. Швиденько дістань його і давай сюди!
Носії тим часом розминаються, роблять фізичні вправи, посміюються з Контрабандиста, який притьмом кидається до нош.
Контрабандист (з неприхованим жахом). О, горе нам!
Шейх. Чом кричиш, сину шакала!
Контрабандист. О лихо!
Шейх. Ти вмовкнеш нарешті!
Контрабандист. Темні сили!
Шейх. Во ім'я аллаха, ти можеш...
Контрабандист. Чари, чари!
Тим часом з боку пустині знудьговано наближається мальовничий обідранець, помічає розпач Контрабандиста, нетерплячку Шейха, спокійно питає:
Обідранець. Що ви там шукаєте, містери?
Шейх. Я міг би звеліти заткнути тобі пельку, щоб ти не тривожив мого слуху, але великодушність моя не має меж. Тож знай, нечестивий, ми шукаємо мільйон, який належить мені, як належить мені все в цій пустині.
Обідранець. Ти Шейх?
Шейх. Я повелитель пустині і, клянусь аллахом, не відвертай моєї уваги. (До Контрабандиста). Довго мені ще ждати?
Контрабандист (зриває з ляльки, яка була в ношах, різнобарвне шмаття, викидає його). Тут нічого немає, о повелителю!