Переходимо до любові
Шрифт:
Богошукач підходить.
Ближче, ближче. Нахилися до мене. (Доторкується щоки Богошукача).О аллах! Тільки в райських гурій така ніжна шкіра! Що ти хочеш мені повідати?
Богошукач. Цей чоловік (показує на Контрабандиста)пограбував нас, відібравши в нас гроші, а тепер хоче видурити винагороду і від тебе.
Контрабандист. Вона бреше, о повелителю!
Шейх (ласкаво до Богошукача).Жінки ніколи не кажуть правди. Але, якщо брешеш ти, тобі відрубають голову, тобі й твоєму отому... Бо я не люблю, коли відрубують тільки одну голову... Я люблю, щоб було отак: так — так. (Показує рукою, мовби кладе поряд дві голови).
Богошукач. Ти любиш симетрію.
Шейх (радісно).Як ти сказала? Сим...
Богошукач. Це називається: симетрія. Коли в людині дві руки, дві ноги, все паристе...
Шейх (сміється).Хо-хо-хо! Ти мені подобаєшся більше й більше! Я вже люблю тебе так само, як сим...
Богошукач. Симетрію.
Шейх. Так, симетрію. Але ми повинні перевірити правдивість твоїх слів, бо ніхто не сміє... Чим ти доведеш, що цей чоловік (показує на Контрабандиста)пограбував вас?
Контрабандист. Вона все бреше!
Богошукач. Я можу перелічити тобі, скільки грошей і які купюри відібрав у нас цей чоловік. (Нахиляється над вухом Шейха).
Шейх (відхиляється). О, ти лоскочеш мене своїм незрівнянним волоссям! Хо-хо-хо, клянусь аллахом, схилися ще нижче й ближче! Я звик не вірити словам, хоч би вони були вимовлені навіть такими райськими устами. (Ляскає двічі в долоні, збігається озброєна сторожа. Шейх показує на Контрабандиста). Обшукати!
Контрабандист пробує вчинити опір, але марно. За хвилину його обшукано, все на ньому пошматовано, повивертано всі кишені, розв'язано всі торби, перед Шейхом лежить купа грошей.
Шейх. Долари! І все, як ти казала. (До слуги). Сховати!
Слуга задирає ріжок матраца, під яким бачимо цілі стоси банкнотів, тицяє туди гроші.
Археолог (вражено). Цей чоловік ще за життя готує скарб для майбутніх шукачів!
Шейх (до Богошукача). Твій товариш геть молодий. Його голос ще не набув чоловічої твердості.
Богошукач. Це юнак, з яким я зустрілася кілька годин тому в твоїй пустині.
Шейх. Го-го! Ти добре мовив: моя пустиня. Вона справді моя, і тут панує найвища справедливість. Ти побачиш, як я підтримую справедливість на цій землі. Зараз отому псу відрубають голову. (Ляскає тричі в долоні).
Біжить сторожа, двоє із слуг — з оголеними шаблями, якими вони з свистом розсікають повітря, мовби вже відтинають голови невидимих жертв.
Богошукач. Ти не зробиш цього.
Шейх. Клянусь аллахом. Але я люблю, щоб було: так — так. Я люблю цю твою сим...
Богошукач. Симетрію.
Шейх. Так, симетрію. І тому мені потрібно дві голови для стинання. Де взяти ще одну голову? (Пильно дивиться на Археолога, Археолог злякано задкує, блідне).
Богошукач (перехоплює Шейхів погляд). Ти не зробиш цього, о шейх!
Шейх. О повелителю, повинна ти сказати.
Археолог. В мене — охоронна грамота від ЮНЕСКО!
Шейх. А що таке ЮНЕСКО!
Археолог. У мене грамота!
Шейх. Все сказано в священному корані, а більше не може бути ніякого письма на світі! Це так само точно, як те, що тобі зараз відрубають голову.
Богошукач. Цей юнак приїхав сюди з великою метою.
Шейх. Якщо йому зрубають голову, щоб дотримати великого закону симетрії, то можна вважати його мету здійсненою.
Богошукач. Ти повинен відпустити його.
Шейх. І що ж він робитиме в пустині?
Богошукач. Він приїхав сюди шукати вчорашнього дня.
Шейх. Вчорашній день можуть шукати тільки старі люди, якщо ж вдаються до цього юнаки, то вони підозрілі вже в своїх намірах! Ми відрубаємо йому голову, але не першому, а другому.
Контрабандист (на череві підповзає до Шейха). О повелителю, останнє прохання.
Шейх (милостиво).Кажи.
Контрабандист. Ще одну каву, о повелителю!
Шейх. Світ тримається на чотирьох речах: доблесті хороброго, молитвах доброго, науці мудрого і правосудді великого. Я добрий і справедливий. Дати йому каву. Гарячу й запашну каву!
Слуга підносить Контрабандистові чашечку кави. Той підводиться на коліна, вдає, ніби сьорбає гарячий напій, потім коротким рухом зненацька вихлюпує каву в обличчя Шейхові.
Шейх. О-о-о, мої речі, моя борода! Пропала моя борода! Він заліпив мені всю бороду! О-о-о!
Загальна метушня. Слуги безпорадно юрмляться довкола Шейха. Контрабандист, скориставшись з цього, виповзає з небезпечної зони, зривається на ноги, втікає в пустиню. Археолог, не довго думавши, й собі кидається втікати, інезабаром за сценою вже чутно гуркіт мотора його машини.
Шейх. О-о-о! Де гребінець? Моя борода! Негайно розчешіть мою бороду! Де гребінець, присланий мені в дарунок самим королем Саудії?
Слуги причепурюють Шейха, розчісують йому бороду, він знову гордо возсі дає на ложі, озирається довкола, не бачить ні Контрабандиста, ні Археолога, зупиняє погляд на Богошукачеві.
Шейх. Ті втекли, аллах їм суддя, але чому не втекла ти?
Богошукач. Мені стало шкода тебе, Шейху.
Шейх. О повелителю, ти повинна казати!
Богошукач (твердо).Мені подобається називати тебе Шейхом.