Перше Правило Чарівника
Шрифт:
Шота тепло, підбадьорливо посміхнулася Річарду.
— Прийшов час вас познайомити. Річард, дозволь представити тобі твого попередника, колишнього Шукача Істини.
Річард, заціпенівши, втупився на «супутника».
— М-мій м-меч! Віддай! — Знову простягнув руку Самюель. Шота застережливо окрикнула його, і той відсмикнув руку, продовжуючи жалібно бубоніти: — Мій меч…
— Чому він став таким? — Обережно запитав Річард, побоюючись почути відповідь.
— Хіба ти не знаєш? — Шота здивовано подивилася на нього. — Це чари. Чарівник тебе про це не попереджав?
Річард похитав
— Я пропоную поговорити з ним.
— Ти хочеш сказати, що за допомогою чар можна те ж саме зробити зі мною? — Насилу вичавив Річард.
— Прости, Річард, я не можу тобі відповісти. — Шота важко зітхнула. — Одне з моїх обдарувань — передбачати хід подій, дізнаватися те, що приховано часом. Але тут йдеться про чари над чарами, і таких речей я передбачити не можу. Такого дару в мене немає. Щодо Самюеля, він був останнім Шукачем. Він прийшов сюди багато років тому, відчайдушно благаючи про допомогу. Але я нічого не могла зробити для нього, я могла тільки пожаліти його. Потім раптом одного разу прийшов сюди старий Чарівник і забрав цей меч. — Вона спохмурніла. — Це була дуже неприємна історія для нас обох. Боюся, що я не дуже високої думки про старого Чарівника. — Голос її знову став м'яким. — А Самюель досі думає, що Меч Істини належить йому. Але я-то знаю правду. Чарівники в усі часи були охоронцями цього меча з його магічними властивостями і тільки позичали його на деякий час Шукачам Істини.
Річард згадав, як Зедд говорив йому, що останній невдалий Шукач був зачарований відьмою, і тоді Зедду довелося прийти і забрати меч. Так ось хто цей Шукач і ця відьма! Келен помилилася: по крайній мірі один Чарівник зважився побувати в землі Агад.
— Може, справа в тому, — зауважив Річард, — що він не був справжнім Шукачем Істини?
Шота занепокоєно насупилася.
— Може бути. Цього я не знаю.
— Так і є, — пошепки сказав він. — Інакше Зедд попередив би мене, він мій друг.
Вона подивилася на нього серйозно.
— Річард, зараз на карту поставлено те, що куди більш важливо, ніж просто дружба. Зедд про це знає, і ти теж. І тобі доведеться все-таки вибрати те, що важливіше його життя.
Річард озирнувся на Зедда. Як хотілося йому зараз поговорити зі старим Чарівником, як він потребував зараз його допомоги! Невже це правда, невже йому треба буде вибирати між шкатулкою і життям Зедда?
— Шота, ти обіцяла звільнити його.
Шота пильно подивилася на нього.
— Прости, Річард, — сказала вона і зробила рух рукою в бік Зедда. Той затремтів в повітрі, потім зник. — Це була лише маленька хитрість, обман, а не справжній Зедд.
Річард відчув, що йому слід було б розлютитися, але цього не відбулося. Він відчував лише розчарування від цього обману і жаль, що його друга немає з ним. Потім він раптом відчув крижаний страх.
— А Келен — справжня? Чи ти вже вбила її і тепер просто обманюєш мене новими фокусами?
Шота глибоко зітхнула.
— Боюсь, ти помиляєшся. Вона — реальність, в цьому-то і проблема.
Шота взяла його за руку і підвела до Келен. Самюель побіг за ними. Він неспокійно озирався на всі боки, довгі передні лапи майже діставали до землі, хоча він і стояв вертикально.
Шота задумливо глянула на Келен, немов вирішуючи завдання. Незважаючи на всі її слова про допомогу і союз, Келен як і раніше була в страху. І стежила вона не стільки за зміями, скільки за Шотою, як звірина, що потрапила в пастку, дивиться не наближення ловця.
— Річард, — звернулася до нього Шота, — ти міг би вбити її, якщо повинен був би це зробити? Міг би вбити її, якщо б вона стояла на твоєму шляху до мети, якщо б через неї загинули інші? Скажи мені правду!
Незважаючи на довірчий тон Шоти слова ці немов обпекли його. Він глянув в очі Келен, які розширилися від страху, потім перевів погляд на Шоту.
— Вона моя провідниця, вона потрібна мені, — відповів він перше, що прийшло в голову.
Шота допитливо подивилася на нього.
— Це не відповідь на питання, Шукач.
Річард нічого не сказав, намагаючись не видати себе навіть поглядом.
Шота посміхнулася з жалем.
— Я так і думала. Ось чому ти помилився у виборі бажання.
— Ніякої помилки я не зробив. Поступи я інакше, ти б вбила її.
— Так, убила б, — похмуро сказала Шота. — Образ Зедда був навіяний тобі як випробування. Ти пройшов випробування і отримав нагороду. Але я подарувала тобі бажання не заради того, щоб ти отримав, що хочеш, а заради того, щоб позбавити від важкої і неприємної справи, на яку в тебе самого не вистачило б духу. Це було твоє друге випробування, і його, любий мій, ти не витримав. Тепер я повинна виконати твоє бажання. А твоя помилка в тому, що ти не дозволив мені вбити її заради тебе.
— Ти з глузду з'їхала! Спочатку ти запевняєш мене в тому, що ти не зла і що я повинен судити про тебе по твоїх вчинках. А тепер показуєш, хто ти є, коли кажеш, що я, мовляв, помилився, не дозволивши тобі вбити Келен. І через що?.. Через якусь уявну загрозу… Вона зовсім не загрожувала тобі, і не збиралася. У неї тільки одна мета: зупинити Дарка Рала. Так само, як у мене. Так само, можливо, як і у тебе!
Шота терпляче вислухала його. Її погляд знову був немов спрямований у вічність.
— Хіба ти не слухав, коли я говорила, що не всі дії такі, якими здаються, що деякі можуть бути рятівні для тебе, хоча сам ти цього не бачиш? Ти як і раніше судиш необачно, не знаючи всього.
— Келен — мій друг. Тільки це має для мене значення.
Вона знову зітхнула, як терпляча вчителька, що навчає нетямущу дитину.
— Послухай, Річард. Даркен Рал ввів у гру шкатулки Одена. Якщо він доб'ється свого, то вже ніхто в світі не зможе його зупинити — ніколи. Загине безліч людей, в тому числі ти і я. У моїх власних інтересах допомогти тобі, тому що тільки у тебе є можливість його зупинити. Я не знаю, як і звідки, але є. Це не означає, що ти обов'язково доб'єшся перемоги, але така можливість, нехай і невелика, є тільки в тебе. Знай також, що є сили, здатні перешкодити тобі перш, ніж ти дійдеш до кінця. У старого Чарівника немає влади впоратися з Ралом Даркеном. Ось чому він віддав тобі цей меч. Немає влади впоратися з цим злом і в мене. Але я в силах допомогти тобі. Цього я і хочу. Адже так я допомагаю і самій собі. Я не хочу гинути. А якщо Рал переможе, я загину.