Чтение онлайн

на главную

Жанры

Таємниця гірського озера
Шрифт:

Асмік випустила з подолу зібрані яєчка, а Грикор з переляку поспішив до човна.

Камо похмуро глянув на очерет.

– Вернімося, – запропонував Грикор.

– Ні, пливімо туди, – сердито сказав Камо і взявся за весла.

ТАЄМНИЧЕ ОЗЕРО

– Нам далі пливти нікуди. По карті це останній басейн, – сказав Армен. – Далі – рівнина, вкрита очеретом, а ще далі – торфовище Басаргечара.

– Як – останній? Хіба ви не чуєте, як птахи перелітають через очерет і сідають на тому боці?… –

вигукнула Асмік. – І який пташиний галас! Як кричать там птахи!… Значить, і там є вода!

– Ану, давайте розберемося. Скільки, по-вашому, квадратних кілометрів у пройдених нами сьогодні басейнах? – запитав Камо.

– Зажди, ось я полічу, – нахмурив чоло Армен. – Приблизно чотири квадратних кілометри.

– А в районній карті скільки? Не пам’ятаєш?

– Шість квадратних кілометрів.

– Ось воно що… – задумано сказав Камо. – Очевидно, за цією очеретяною стіною є ще озеро. Таємниче озеро.

– Як же туди потрапити? Тут болото і такий густий очерет, що не доберешся, – розвів руками Армен.

– До нас тут, мабуть, ніхто не бував!… Цікаво, що за цією стіною? Може, там водяться які-небудь дивовижні тварини? – хвилювалася Асмік.

– Або водяні духи, про які розповідав дід Асатур, – засміявся Грикор.

«Болт… бо-олт… болт!…» – загриміло по той бік очеретяної стіни.

Тепер не могло бути сумнівів: таємниця схована там!

На човні пройти далі було неможливо. Камо вирішив продертися крізь стіну очерету сам. Вести за собою товаришів у це небезпечне, незнайоме місце він не хотів. Йому і самому було боязко, але жагуче бажання розкрити таємницю озера перемогло в ньому страх.

Взяти в Армена фотоапарат і виплигнути з човна на купину було для Камо справою однієї хвилини.

– Я швидко повернуся, – сказав він товаришам і, глянувши на Асмік, то завмерла від страху, посміхнувся їй і зник у очеретах.

Всі притихли і з жахом дивилися йому вслід.

Із завмиранням серця прислухалася Асмік до того, як тріщить очерет, і, стежачи за його верхівками, що хиталися, вгадувала, куди пролягав шлях Камо.

***

Під ногами у Камо хлюпала вода, і, щоб не загрузнути, він спочатку легко перестрибував з купини на купину. Але води дедалі ставало більше. Не можна було зупинитися і на хвилину – ось-ось провалишся. І Камо ступав по очерету, нагинаючи його цілими снопами і укладаючи собі під ноги. Це, звичайно, затримувало його просування.

Плескіт води та крики птахів наближалися, і Камо хотів швидше дійти, швидше довідатись, що там…

Йому набридло нагинати і складати очерет. Може, вдасться пройти крізь нього й так? Камо спробував обійтись без містків, але ноги його одразу ж увійшли по коліна у воду і вперлися в сплетене коріння: ніби він був у кошику, наполовину спущеному у воду.

«А що, – подумав він, – коли тут де-небудь є дірка, в цьому кошику? Я одразу ж піду на дно… Треба вибратися на острівець…»

Враз Камо почув зовсім близько самовдоволене гелготання дикого гусака. Хлопець розсунув очерет,

і перед його очима в пишній молодій зелені, у всій своїй невимовній красі блиснуло озеро.

– Скільки ж тут гнізд! Це справжнє пташине царство! – вигукнув з запалом Камо.

Наламавши очерету і склавши його собі під ноги, він став на нього і, обернувшись, пронизливо закричав:

– Гей, Армене, Грикоре!… До мене, гей!… Нове озеро знайшов!

Серце Камо сповнилось радістю. Він не міг відвести здивованих очей од виблискуючого на сонці водяного дзеркала. Птахи ралили його спокійну поверхню: качки червонопері, червоноголові, лиски, що відливали чорним оксамитом, сірі водяні перепілочки, зеленоголові селезні, білі і сірі чаплі, які непорушно завмерли на своїх довгих, схожих на палиці ногах…

Камо побачив великих білих птахів з рожевуватими крилами і дуже довгими червоними ногами.

– Фламінго! – в захваті вигукнув він. До цього часу хлопець бачив цих птахів тільки на малюнках.

«Шкода, що немає тут Асмік, – подивилась би! І як би здивувався Грикор, якого вражає кожна дрібниця!… От зрадіють всі в школі!» – думав він і гарячково нишпорив по кишенях. У нього десь був папір і олівець, і йому хотілося хоч би наспіх намалювати цю чарівну картину.

Рука хлопчика доторкнулася до фотоапарата, що висів на грудях. Він зрадів: зовсім було забув про нього!… І Камо квапливо почав робити знімки, насамперед, звичайно, з рожевих фламінго, які на довгому шляху свого перельоту випадково обрали цей куточок для відпочинку.

Поряд з фламінго походжали великі, завбільшки з доброго барана, білі пелікани. Вони занурювали свої величезні дзьоби в озеро, з надзвичайною спритністю виловлювали рибу, а потім, високо підкинувши в повітрі свою здобич, ловили її на льоту.

«Пелікани підкидають рибу, щоб проковтнути її не з хвоста, а з голови: з хвоста не проковтнеш – упреться в горло плавцями», – подумав Камо.

Він навів фотоапарат на бакланячі гнізда, що були схожі на гігантські перевернуті шапки-папахи. І біля кожного гнізда – купи риби. «Це вони заготовляють поживу про за пас», – здогадався Камо.

Недалеко в очереті він помітив гніздо якоїсь болотяної птиці, що теж сиділа на яйцях. До гнізда підлетів самець. Птиця знялась і полетіла, мабуть, поснідати, а самець сів на гніздо.

«Цікаво, чому свійський півень ніколи не замінює квочку? – подумав Камо, але одразу ж знайшов відповідь: – Мабуть, в цьому немає потреби. У курки є хазяйка, яка її годує, а хто нагодує цю бідну дику птицю-матір?»

Враз на середині озера з несамовитим криком знялася сіренька качечка. Вона витягувала голову і била крилами, намагаючись злетіти, але щось, ніби прив’язана до ноги гиря, тягнуло її у глибину озера. Ось качечка що було сили рвонулася угору, і Камо побачив, як під черевом у пташки майнула блискуча спинка видри. «Підводним човном» підкралася вона до своєї жертви… За кілька секунд там, де тільки-но весело гралася качка, підіймалися бульбашки і плавало сіре пір’я. Бульбашки лопались, розходились по воді колами, а згодом і вони зникли, і на озері знову запанувала така тиша і спокій, ніби нічого й не сталося.

Поделиться:
Популярные книги

Проклятый Лекарь IV

Скабер Артемий
4. Каратель
Фантастика:
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Проклятый Лекарь IV

Прометей: Неандерталец

Рави Ивар
4. Прометей
Фантастика:
героическая фантастика
альтернативная история
7.88
рейтинг книги
Прометей: Неандерталец

Семья. Измена. Развод

Высоцкая Мария Николаевна
2. Измены
Любовные романы:
современные любовные романы
5.00
рейтинг книги
Семья. Измена. Развод

Страж. Тетралогия

Пехов Алексей Юрьевич
Страж
Фантастика:
фэнтези
9.11
рейтинг книги
Страж. Тетралогия

Соль этого лета

Рам Янка
1. Самбисты
Любовные романы:
современные любовные романы
6.00
рейтинг книги
Соль этого лета

Последний из рода Демидовых

Ветров Борис
Фантастика:
детективная фантастика
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Последний из рода Демидовых

Измена. (Не)любимая жена олигарха

Лаванда Марго
Любовные романы:
современные любовные романы
5.00
рейтинг книги
Измена. (Не)любимая жена олигарха

Драконий подарок

Суббота Светлана
1. Королевская академия Драко
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
7.30
рейтинг книги
Драконий подарок

Темный Лекарь 3

Токсик Саша
3. Темный Лекарь
Фантастика:
фэнтези
аниме
5.00
рейтинг книги
Темный Лекарь 3

Наследница Драконов

Суббота Светлана
2. Наследница Драконов
Любовные романы:
современные любовные романы
любовно-фантастические романы
6.81
рейтинг книги
Наследница Драконов

Книга пяти колец

Зайцев Константин
1. Книга пяти колец
Фантастика:
фэнтези
6.00
рейтинг книги
Книга пяти колец

Приручитель женщин-монстров. Том 9

Дорничев Дмитрий
9. Покемоны? Какие покемоны?
Фантастика:
юмористическое фэнтези
аниме
5.00
рейтинг книги
Приручитель женщин-монстров. Том 9

Изгой. Пенталогия

Михайлов Дем Алексеевич
Изгой
Фантастика:
фэнтези
9.01
рейтинг книги
Изгой. Пенталогия

Камень. Книга шестая

Минин Станислав
6. Камень
Фантастика:
боевая фантастика
7.64
рейтинг книги
Камень. Книга шестая