Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах
Шрифт:
близу Херсона — 1958, Париж) — історик, дипломат
Української Народної Республіки. З 1920 року жив в
Парижі. З 1938 року викладав історичні дисципліни в
Національній школі східних мов, де створив кафедру
українознавства. Був директором «Архіву українсь-
кої еміграції у Франції»
Браз Йосип Еммануїлович (1873, Одеса — 1936,
Париж) — живописець.
ях Мюнхена (Німеччина) і Парижа (Франція). З 1928
року жив за кордоном.
Буковецький Євген Йосипович (1866, Одеса —
1948, там же) — живописець. Навчався в академії
Р.Жульєна в Парижі.
Буняковський Віктор Якович (1804, Бар, тепер
Вінницької області — 1889, Петербурґ) — матема-
тик, педагог. Освіту здобув в Кобурзі, Лозанні і Парижі
(1820-1825). Віце-президент Петербурзької академії
наук у 1864-1889 роках. Написав 168 наукових праць,
майже всі французькою мовою.
Бурачек Микола Григорович (1871, Летичів, тепер
Хмельницької області — 1942, Харків) — живописець-
пейзажист, художник театру. Удосконалював майстер-
ність в Парижі у 1910-1912 роках. Один із засновників
Української академії мистецтв (1917) в Києві.
503
Бурлюк Давид Давидович (1882, х. Семиромівщи-
на Харківської губернії — 1967, Нью-Йорк, США) —
художник-футурист, поет. 1904 року навчався в Па-
рижі. З 1920 року жив за кордоном.
Бутенко Іван Пилипович (1852, Херсонщина —
1891, Москва) — співак (бас). Вокалу навчався приват-
но в Одесі, Франції, Італії.
Бутович Микола (1895, с.Петрівка, тепер Дніпро-
петровської області — 1961, Гакензак, поблизу Нью-
Йорка, США) — живописець і графік. У 20-30-х роках
жив в Парижі та Югославії, у 30-40-х роках — у Льво-
ві, після 1947 року — у США.
Бутовський Олексій Дмитрович (1838, с. П'я-
тигірці на Полтавщині — 1917, Петроґрад, тепер
Петер бурґ) — видатний педагог у галузі фізичного
виховання, піонер сучасного олімпійського руху, ге-
нерал-лейтенант.
цузьким гуманістом і громадським діячем П'єром де
Кубертеном (1863-1937) — автором ідеї відродження
Олімпійських ігор. Бутовський — один із найближчих
однодумців та соратників П'єра де Кубертена. Віді-
грав провідну роль у підготовці та проведенні Першого
(установчого) Міжнародного Олімпійського конгресу
в Парижі (1894), на якому було утворено Міжнарод-
ний Олімпійський Комітет (МОК). Увійшов до першо-
го складу МОК як представник Росії і впродовж шести
років (1894-1900) був його активним діячем. Брав ак-
тивну участь у підготовці та проведенні Першої Олім-
піади (Афіни, 1896), згодом надрукував спеціальну
працю «Афіни весною 1896 року». Чимало зробив для
пропаганди олімпійських ідеалів, зокрема в Україні.
504
Буяльський Хома Станіслав(р.н. і р.с. невідомі) —
художник і педагог. У 1827-1837 роках навчався в Бер-
ліні, Дюссельдорфі, Парижі. Працював в Києві.
Васильківський Сергій Іванович (1854, м. Ізюм,
тепер Харківської області — 1917, Харків) — жи-
вописець. Удосконалював майстерність у Франції
(1886-1888). З 1888 року жив у Харкові.
Ващенко-Захарченко Михайло Єгорович (1825,
с. Маліївка на Полтавщині — 1912, Київ) — видатний
український математик, педагог. У 1847-1848 роках
навчався в Сорбонні і Колеж де Франс (Париж), де ви-
кладали О.Л. Коші, Ж.А. Серре та Ж.Ліувіль.
Вернадський Володимир Іванович (1863, Петер-
бурґ — 1945, Москва) — природознавець, основопо-
ложник геохімії, біогеохімії, радіогеології, вчення про
біосферу та ноосферу, філософ. У 1889-1890 роках удо-
сконалював свою освіту в Італії, Німеччині та Фран-
ції. Перший президент Української академії наук
(1918-1921). З 1922 по 1926 рік перебував у Франції, де
на запрошення Сорбонни читав лекції з геохімії.
Вернер Михайло Євгенович(1881 — 1941) — кіноре-
жисер. 1908 року закінчив школу живопису в Парижі.
Вертинський Олександр Миколайович
(1889,
Київ — 1957, Ленінґрад, тепер Петербурґ) — артист