Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

Ткаченко Анатолий Федорович

стера в Парижі. У 80-90-х роках працював в інституті

Пастера і в лабораторії професора Страуса.

Ган Отто (1904, Станіслав, тепер Івано-Фран-

ківськ — 1942, Львів) — живописець і графік. У 1923-

1928 роках навчався в Парижі.

Ґеркен-Русова Наталя(1902, Київ — невідомо) —

театральний декоратор і театрознавець. Навчалася

в Києві, Ніцці, Парижі й

Празі. Автор книги «Героїч-

ний театр», статей з мистецтвознавства й літератури,

оформлення спектаклів у ряді міст Європи.

Гладкий Сергій (кінець 19-го століття, Полтав-

щина — невідомо) — архітектор, живописець і вида-

вець. Після Першої світової війни емігрував. Після

1924 року жив у Парижі. Наприкінці 1930 року повер-

нувся на батьківщину.

Глазуненко Степан Олександрович, справжнє

прізвище Глазунов (1870, Куп'янськ — 1934, Красно-

дар, Росія) — актор, режисер і антрепренер. У 1893-

1894 роках з трупою Г.Деркача виступав у Франції.

Глинка Михайло Іванович (1804, с. Новоспаське,

тепер Смоленської області, Росія — 1857, Берлін, Ні-

меччина, похований у Петербурзі) — композитор,

основоположник російської класичної музичної шко-

ли. У 1844-1845 і 1852-1854 роках жив у Парижі.

508

Глущенко Микола Петрович

(1901, Новомо-

сковськ, тепер Дніпропетровської області — 1977,

Київ) — живописець. З 1925 року жив і працював

у Парижі. У 1936 році повернувся на батьківщину.

Працював переважно в жанрах пейзажу, натюрмор-

ту, портрета. Створив цикли краєвидів Франції, Гол-

ландії, Італії, України; портрети А. Барбюса і Р. Рол-

лана (обидва у 1934).

Гоголь Микола Васильович (1809, с. Великі Соро-

чинці, тепер Полтавської області — 1852, Москва) —

письменник. З 1836 року жив за кордоном у Веве (Швей-

царія), Парижі, Римі. В Парижі у листопаді 1836 —

березні 1837 року працював над «Мертвими душами».

У 1848 році повернувся на батьківщину.

Гординський Святослав Ярославович (1906, Коло-

мия, тепер Івано-Франківської області — невідомо) —

поет, перекладач, художник, мистецтвознавець.

У 1929-1931 роках навчався в академії Р.Жульєна в

Парижі. З 1944

року — за кордоном.

Горленко Василь Петрович (1853, с. Ярошівка, те-

пер Сумської області — 1907, Петербурґ, похований

в Ярошівці) — письменник, мистецтвознавець, фоль-

клорист та етнограф. Закінчив Сорбонну в Парижі.

Гриценко Микола Миколайович (1856, Кузнецьк,

тепер Пензенської області, Росія — 1900, Ментона,

Франція) — художник-пейзажист. З 1896 року пер-

ший живописець Головного морського штабу Росії. По-

стійно жив у Парижі.

Грищенко Олексій Васильович (1883, Кролевець,

тепер Сумської області — 1977, Париж) — живо-

писець і мистецтвознавець. У 1918 році емігрував до

509

Франції. Працював у Парижі, де й здобув слави ху-

дожника зі світовим іменем.

Ґрімм Петро (1898, Катеринослав, тепер Дніпро-

петровськ — 1980, Париж) — живописець. З 1924 року

жив у Парижі.

Громницький Павло Антонович (1889, Катери-

нославщина — невідомо) — живописець. У 1922-1925

роках жив у Парижі.

Грушевський Михайло Сергійович (1866, Хелм,

нині Польща — 1934, Кисловодськ, Росія, похований у

Києві) — історик, громадський і державний діяч, го-

лова Центральної Ради (1917-1918), Президент Укра-

їнської Народної Республіки (1918). У 1903 році ви-

кладав у Російській школі суспільних наук у Парижі.

У 1919-1924 роках — на еміграції у Відні, Празі, Берлі-

ні, Женеві, Парижі.

Делімарський Юрій Костянтинович (1904, с. Крас-

нопілка, тепер Вінницької області — 1990, Київ) —

український хімік, академік, один із основоположни-

ків школи фізичної й електронної хімії. Читав лекції

у наукових центрах й університетах Франції, Англії,

Німеччини, Швеції, Фінляндії, Японії, США.

Деркач Георгій Йосипович, справжнє прізви-

ще Любимов (1846, Катеринослав, тепер Дніпропе-

тровськ — 1900, Томськ, Росія) — актор, антрепренер.