Ягнятко
Шрифт:
Вона сплюнула, але це не розкололо.
– Забирайте х звдси тягнть до машини.
Як виявилось пзнше, до мого взуття був прикрплений GPS-передавач, за допомогою якого вони нас вистежили просто наздогнали на автвц по лсовй дороз.
Ми стояли посеред табору з зв'язаними за спинами руками. Позаду нас дотлвало багаття, даючи ще достатньо тепла, щоб згрти в цей холодний непевний ранок. Сонце ще не зйшло, але довкола була достатньо свтла, щоб розрзняти риси облич наших загарбникв.
З найбльшого намету вийшов режисер у супровод ще двох озброних
– Що ж вам не сидлось в намет? Ви тепер не уявляте, як ускладнили наше дло. Прийдеться припинити наш зйомки,- з награним сумом сказав вн.
У цей час почало сходити сонце. Я вдчув, як мою голову огорта дивний тиск. Спочатку слабкий, але наростаючий. Мен запаморочилось в голов, один з солдатв пдхопив мене допомг втриматись на ногах. Дивне поколювання поширювалось все дужче дужче, здавалось, по всй черепнй коробц, та ба навть нижче, аж до ши. Зр почав зникати. Дивна пелена окутувала мо поле зору, залишаючи видимим лише окрем клапт видимо реальност. Останн, що я почув, був шум рац на грудях директора: "Говорить доктор. Генератор увмкнено, як домовлялись, пд час сходу сонця. Прийом"
свт затягнула темрява...
Навколо мене не було нкого. Сонце стояло над деревами. Не було чутно нкого, н людей, н птахв, я був самотнм у цй глушин. Подув втер, але я не вдчув його. Вн був достатньо сильним, щоб вдкрити тамбур намету, який стояв навпроти мене. Всередин було надиво темно. Мен стало неспокйно, я виршив переврити, що не гаразд з цим ним. Я йшов навпростець, ступаючи по тлючому багаттю, по непротоптанй трав, не вдчуваючи нчого.
Ось вхд до намету, але з глибини жодних обрисв. Густа темрява тльки.
Я нахилився, щоб ввйти.
Свтло не мало сил, щоб потрапити до середини. Наче туман з чорнила, темрява облпила мене.
Я повернувся до виходу. В пол зору пустота. Я нахилив голову визирнув назовн. Моя голова, як нж для масла, пробила птьму визирнула крзь щлину виходу з намету.
Я не мг бачити кольори. Куряча слпота вмить вразила мй зр. Все через клятий чорний туман у намет. Потрбно звдси вибиратись.
– Бережи голову, пройдисвте!
– з дерева спланував величезний крук. Хоча н, цей птах у польот перетворювався на щось антропоморфне.
стота була настльки чорною, що здавалось свтло навколо не викривляться зника в розмитих контурах фгури. Лише ср обриси обличчя з гачкуватим носом виказували в нй людську природу. Вона точно, як у цль, пробилась крзь вхд намету збила мене з нг.
Довго не думаючи, я виршив дременути з намету, подал вд цього створння. Та це була пастка. Воно смикнуло мене за ногу я повалився на живт, заламало руки за спиною притисло колном до земл, лише моя голова стирчала з намету.
Вн нахилився до мого вуха гниле повтря вирвалось з його рота:
– Тепер дивись.
На середин табору, наче з-пд земл, з'явився спочатку один солдат. Вн сидв на колнах тримав великий армйський нж у свой правй руц. До нього пдйшов нший, здалось, що з боку одного з наметв, як знаходились у "ноз" лтери "Г". Йому теж був потрбен цей нж.
Перший солдат закинув руку з ножем над собою нанс сильний удар ншому, коли той схопився за лезо роздираючи соб руку вихопив його. Кров заливала йому весь рукав, але тепер вн був господарем ситуац, тримаючи ножа в здоровй руц, вн клькома рзкими точними ударами розпоров черево супротивника. Купа тельбухв вивалилась на згарище. Солдат не втримав рвновагу одню ногою вгараздив у вивернут сво нутрощ, пронизливий крик прокотився околицею. Раптом вс звуки обрвались, бездишне тло повалилось в попл.
Тим часом переможець не барився зайнявся свом понвечиним зап'ястям, з якого неприродньо в рзн боки стирчали безформн пучки пальцв. Притиснувши ступнею до грунту свою понвечину руку, вн взявся усердно вдтинати вище зап'ястя. Його оч вдображали жах з раптовими спалахами божевлля. Нарешт долоня з пальцями залишилась на земл. З вени кукси лниво виткала кров, що не можна було сказати про артерю, з якою кров скаженим багряним фонтаном розбризкувалась навсбч. Його рухи стали незграбн, вн нагадував п'яничку, який намагаться втримати рвновагу. Завмерши, вн повалився на вбитого солдата.
– Це ще не кнець вистави, - сказала тварюка, боляче схопивши мене за плеч пдняла в повтря.
Я не помтив, як ми перемстились до рчки, де було деклька людей з знмально групи. Вони довго вовтузились бля дараби, намагаючись вдчалити вд берега. Нхто не звертав на нас уваги.
– Хех, марно це все. Дурники, вд самих себе не втекти, - сентенцйно сказала стота.
Вони весь час щось говорили, але х мова доносилась уривками: "Воно десь поряд...Сокира...Крук..." взагал змст того, що вони говорили не пддавався поясненню. Мж двома людьми, що були на дараб намагались мцнше скрпити колоди мотузками, розпочався конфлкт. Який швидко закнчився псля смертоносного удару сокирою в безбройного. Трскт черепа, каша з мзкв та кров затопила обличчя бдолахи.
– Ще мнус один, - почув я нейтральний голос тварюки на свому плеч. Тепер вона повернулась у свй вихдний стан, у форму крука.
Розправа з сокирою привела в сказ ншого, третього члена знмально групи. Вн застрибу на дарабу валить з нг на товст колоди вбивцю. Дараба розв'язуться частину колод разом з ними пдхоплю потк грсько рки.
На рухомих колодах, кожна з яких пд ударами каменв та порогв, розповзаться навсбч, наче намагаться втекти з цього виру безумства. Постйно падаючи та перекочуючись вони гамселили кулаками один одного. Кожен з них намагався добратись витягнути сокиру з розкритого черепа небжчика. Та коли це вдалось зробити вбивц, сокира не пддалась йому, вона намертво приросла до черепа жертви.
Обезумлий нападник вкотре повалив вбивцю. Судини на його руках надулись, м'язи виперлись з-пд сорочки. Вн його душив.
Раптом тло душителя обмякло. В його голову, з-пд ши, плавно ввйшла антена старого радоприймача, яку в конвульсях вдрвав вбивця. Труп душителя сповз у вир рки.
Схожа доля чекала й останнього члена знмально групи. Не встиг вн прийти до тями, як дараба врзалась у здоровенний камнь. Колоди розходячись винесли його сильним поштовхом на камнь. Негучний звук хрускоту черепа, вже без голови тло зникло у вир бурхливо рки. За дарабою залишилось криваве пасмо, а в повтр металевий присмак кров, який поднався з свжстю грсько рки в новий нудотний аромат.