Замкнена кімната
Шрифт:
Кольберг постукав об стіл. Маурітсон кивнув головою.
— Точно так, — сказав він. Потім додав: — Принаймні дуже схоже.
Короткий сигнал, відразу за ним довгий, пауза, чотири коротких, знов пауза, довгий і відразу дуже короткий.
— Я 6 зроду не запам'ятав, — сумно пожалівся Цакрісон.
— Ми доручимо тобі щось інше, — сказав Бульдозер.
— Що саме? — спитав Гунвальд Ларсон.
З усієї групи тільки він працював уже з Цакрісоном і не любив згадувати про це.
— А я що робитиму? — спитав технік-калькулятор.
— Отож-бо, — озвався Бульдозер. — Я з самого понеділка про це думаю. Хто тебе до нас послав?
— Не знаю. Хтось дзвонив з управління.
— Може, ти нам щось вирахуєш, — сказав Гунвальд Ларсон. — Наприклад, які номери виграють у найближчому тиражі.
— Неможливо, — понуро відповів технік. — Я вже багато років намагаюсь вирахувати їх кожного тижня і все помиляюся.
— Продумаймо ще раз усю операцію, — сказав Бульдозер. — Хто дзвонить у двері?
— Кольберг, — запропонував Гунвальд Ларсон.
— Так, він. Чудово. Мальмстрем відчиняє. Він сподівається, що це прийшов Маурітсон з астролябією, трусами та всім іншим добром. А натомість бачить…
— Нас, — промурмотів Ренн.
— Отож-бо! Мальмстрем і Мурен приголомшені. Їх перехитрували. Уявляєте, які в них будуть фізіономії!
Він дріботів по кімнаті і вдоволено підсміювався.
— А уявіть собі, як ми приструнчимо Руса! Шах і мат одним ходом.
На мить Бульдозерові аж дух забило від такої втішної думки. Але він опанував себе й повів далі:
— Та не забуваймо, що Мальмстрем і Мурен Озброєні. Гунвальд Ларсон зневажливо здвигнув плечима.
— Нічого, якось дамо собі раду, — сказав Кольберг.
І він, і Гунвальд Ларсон уміли захистити себе, до того ж Мальмстрем і Мурен навряд чи опиратимуться, коли побачать, що становище їхнє безнадійне. Бульдозер ніби прочитав його думки.
— А однаково треба рахуватися з тим, що з відчаю вони спробують прорватися. Тут уже доведеться тобі втрутитись.
Він показав на експерта по гранатах із сльозоточивим газом.
Той кивнув головою.
— У нас ще буде провідник із собакою, — сказав Бульдозер. — Собака нападає…
— Тобто як? — спитав Гунвальд Ларсон. — Собака також буде в протигазі?
— Непогана думка, — сказав Маурітсон. Усі запитально глянули на нього.
— Отже, так, — знов озвався Бульдозер. — Перший можливий варіант: Мальмстрем і Мурен пробують опиратися, але не витримують нашого натиску, на них кидається собака, і врешті їх знешкоджують газом.
— Все одночасно? — засумнівався Кольберг!
Проте Бульдозер уже так розпалився, що ніякі тверезі зауваження на нього не діяли.
— Варіант другий: Мальмстрем і Мурен не опираються. Поліція вскакує до квартири з пістолетами в руках і оточує їх.
— Крім мене, — сказав Кольберг.
Він принципово ніколи не носив зброї.
— Злочинців роззброюють і заковують у наручники, — мрійливо повів далі Бульдозер. — Я особисто заходжу до квартири й. оголошую їм, що вони заарештовані. Їх виводять. — Він кілька секунд утішався таким наслідком, тоді бадьоро повів далі: — І нарешті третій варіант: Мальмстрем і Мурен узагалі не відчиняють. Вони дуже обережні й уважно прислухаються до дзвінка. З Маурітсоном вони домовились, що коли дзвінок їм здасться підозрілим, той має десь перечекати поблизу, а тоді рівно через дванадцять хвилин вернутись і подзвонити ще раз. Отже, й ми так зробимо. Перечекаємо дванадцять хвилин і знов подзвонимо. Після цього автоматично виникає один із двох варіантів, які ми вже проаналізували.
Кольберг і Гунвальд Ларсон промовисто перезирнулися.
— Четверта альтернатива… — почав Бульдозер.
Кольберг перебив його:
— Альтернатива — це одна з двох можливостей.
— Не мороч мені голови. Отже, четверта альтернатива: Мальмстрем і Мурен узагалі не відчиняють. У такому разі ми виламуємо двері…
— … вскакуємо до квартири з пістолетами в руках і оточуємо злочинців, — зітхнув Гунвальд Ларсон.
— От-от, — погодився Бульдозер. — Так воно й буде. Тоді заходжу до квартири я і оголошую, що вони заарештовані. Чудово. Все запам'ятали? Тепер, здається, всі варіанти вичерпані.
Якийсь час панувала мовчанка, потім Цакрісон промурмотів:
— Альтернатива п'ята: гангстери відчиняють двері, косять з автоматів нас усіх і собаку також, а потім ушиваються.
— Ну й бевзь, — сказав Гунвальд Ларсон. — По-перше, Мальмстрема й Мурена вже не раз ловили, і вони ніколи не стріляли. По-друге, їх же тільки двоє, а біля дверей стоятиме шестеро нас і один собака, та ще десять чоловік на сходах, двадцять на вулиці і один прокурор на горищі чи де там він думає прилаштуватися.
Цакрісон знітився, але все ж таки недовірливо буркнув:
— Ніколи не можна бути певним.
— А мені їхати; з вами? — спитав технік-калькулятор.
— Ні, — відповів Бульдозер. — Там тобі нічого робити.
— Яка з тебе користь без твоєї машини, — сказав Кольберг.
— Можна викликати кран і підняти його машину на п'ятий поверх, — запропонував Гунвальд Ларсон.
— Розташування квартири, вхід до неї і вихід вам відомі, — почав підсумовувати Бульдозер. — Уже три години, як за будинком установлено таємний нагляд. За цей час, як і слід було сподіватись, нічого не сталося. Мальмстрем і Мурен і гадки не мають, що на них чекає. Ми готові, панове. — Він витяг з нагрудної кишені старовинного срібного годинника, клацнув покришкою і додав: — Через тридцять хвилин наступ.
— А як вони спробують утекти через вікно… — почав Цакрісон.
— Хай пробують, — перебив його Гунвальд Ларсон. — Квартира, як тобі відомо, міститься на п'ятому поверсі, і пожежної драбини немає.
— А то була б шоста альтернатива, — все-таки докінчив Цакрісон.
Бульдозер звернувся до Маурітсона, який байдуже прислухався до їхнього обговорення:
— Гадаю, ви навряд чи захочете їхати з нами, пане Маурітсон? Чи, може, бажаєте зустрітися зі своїми друзями?