Гарячий шоколад із запахом ванілі
Шрифт:
Я ткнулась у плече Адама та намагалася плакати якомога тихіше.
– Емма, що тобі треба купити в магазині? – запитує Ерік.
– Спагеті, масло та сік. А що?
– Я зараз піду куплю… Тобі краще не йти до магазину в такому вигляді.
– Дякую, Ерік. Я тобі потім гроші віддам.
Трохи заспокоївшись, я вирішую запитати у хлопців:
– Які у вас плани на сьогоднішній вечір?
– Ти хочеш провести його
– Ні, я хочу запропонувати вам прийти до мене. Мами немає вдома, а тому мені дуже нудно. А щодо Фелікса… я і так не збираюся з ним говорити.
– А що, давайте і справді зберемось сьогодні в Емми; фільм якийсь подивимось.
Хлопці швидко погодились, а тому Артем пішов у магазин до Еріка, щоб купити смачненького для перегляду кінофільму.
– А якщо чесно, Емма, яке в тебе відношення до Фелікса?
– Він подобається мені, справді. І мені здається, що я йому теж не байдужа. Але оця його манія відносин «брат – сестра» мене бісить, розумієте?
– Я думаю, що ти йому подобаєшся, а він просто боїться оцього статусу, що має дівчину, від якої залежить, – сказав Артем.
– Ну так, звісно. Набагато легше просто погратись, а потім типу «ну ми ж друзі, так?» Не хочу такого відношення до себе. Я ж не кажу йому, що ми прямо пара, і хай тільки спробує відійти від мене; ні, я просто хочу знати, що це все серйозно, а не якась там гра.
– Ей, ми вже скупились, – крикнув Артем. – Ми спочатку по домам чи відразу до Емми?
– Давайте відразу, лише, може до Дані з Міленом подзвонимо? – запитав мій кузен. – Емма, ти ж не проти?
– Звісно ж ні. Нехай приходять.
Отож зустрівшись із Даніїлом та Міленом, ми, всією юрбою, направились до мене. Мілен прихопив із собою декілька дисків, тому ми, прийшовши, почали вибирати фільм для перегляду.
– Давайте «Астрал» подивимось. Хороший ужастік, – запропонував Артем.
– Ага, лише тобі потім ще додому по темноті повертатись. Не боїшся? – запитує Адам. – Може краще щось комедійне? О, «Один вдома».
– Ну блін, ні. Зараз же не Новий рік. А як вам «Бійцівський клуб»? – пропонує Остап.
– Він депресивний, може краще щось інше? – влазю у розмову я.
– Тоді давайте подивимось те, що запропонує Емма, – говорить Ерік, і всі переводять свій погляд на мене.
Я швидко переглядаю усі диски і все ж вибираю.
– «Господин Никто». Усі дуже проти?
–
Переглядаючи кінофільм та поїдаючи вкусняшки, я і забула, що скоро тут повинен з’явитись Фелікс.
«Ні, я не вийду до нього.»
– Ей, Артем, зупини фільм на хвилину, – просить Даня.
– Навіщо?
– Мені здається, що я чув звук ударів камінців у вікно.
«Це Фелікс. Це точно він.»
Коли ми зупинили фільм, то відразу ж зрозуміли, що хтось і справді кидає камінці у моє вікно.
– Що тут за женихи до тебе ходять? – посміхаючись, запитав Мілен.
– А, це ж ви з Даніїлом нічого не знаєте, – сказав Адам і почав коротко розповідати ситуацію, що склалася.
– Оу, Емма, ти знаєш, що твій Антон дибіл? – запитує Даня та додає: – Хочеш, щоб він заревнував? Цілуватись зі мною для цього не обов’язково… хоча й можна було б.
– Давай без поцілунків. То як ти пропонуєш визвати ревність у Фелікса? – запитую я.
– Зараз я підійду і відкрию вікно замість тебе.
– Добре; я згодна.
Сиджу біля хлопців та споглядаю за Даніїлом, який розшторює занавіски та відриває навстіж вікно.
– Що ти хочеш? – нагло запитує Даня.
– А ти що там забув? – у голосі Фелікса звучить спантеличеність.
– Не що, а кого. Я забув туту дівчину; саме зараз повертаю, а ти мені трохи так заважаєш.
– Спробуй хоч пальцем до неї доторкнутись – і ти труп.
«Блін, я ще ніколи раніше не чула, щоб Антоша так злився.»
Даніїл демонстративно відходить від вікна, щоб зробити вигляд, що доторкнувся до мене.
– Доторкнувся. Знаєш, вона така приємна на дотик.
– Так, знаю.
– То ти вже встиг її облапати? Ти козел, Фелікс; ти знаєш це?
– Знаю, але право називати мене так має лише Емма.
– Можливо, але я не думаю, що ти вартий того, щоб вона взагалі говорила про тебе; навіть про те, який ти придурок.
– А серйозно, Дань, що ти там робиш?
– Фільм разом із дівчиною дивлюсь, а ти нам заважаєш.
– Поклич Емму; я хочу з нею поговорити.
– Чувак, відстань, а? Ти розумієш, що вона не має бажання з тобою розмовляти?
«Ні, я маю бажання. Треба все ж поговорити.»
– Даніїл, я поговорю з ним, – випалюю я.