Чтение онлайн

на главную

Жанры

Шрифт:

97] Так до Ахілла з благанням уклінним звертався Пріамів 98] Син світлосяйний, та в відповідь слово почув неласкаве:

99] «Не говори мені, блазню, про викуп, облиш ці розмови! 100] Поки Патрокла ще не настигла смертельна година, 101] Серцю моєму було іще любо помилувать часом 102] Трої синів, – багатьох я, узявши живцем, перепродав. 103] Нині ж тому не уникнути смерті, кого мені прямо 104] В руки віддасть божество біля мурів оцих іліонських, 105] Був би то хто із троян чи тим більш – із нащадків Пріама. 106] Отже, мій любий, умри! І чого це тобі так тужити? 107] Вмер же Патрокл, а кращий од тебе він був набагато! 108] Що ж ти, не бачиш, який я могутній та ще й уродливий? 109] Славного батька я син, і мати у мене – богиня. 110] Але й на мене є смерть, і Доля чигає всевладна. 111] Буде то вранці уже, чи надвечір, чи саме опівдні, – 112] Хтось і до мене надійде в бою й відбере мою душу, 113]

Списом ударивши гострим чи з лука сягнувши стрілою».

114] Мовив він так. А у того і серце, й коліна ослабли. 115] Списа свого уронив і на землю осів, розпростерши 116] Руки обидві. Ахілл же свій вихопив меч двоєсічний 117] І коло шиї в ключицю ударив, аж глибоко в тіло 118] Гострений меч увігнавсь. Лікаон повалився на землю

119] Ницьма, і чорною кров'ю навколо земля обагрилась. 120] Тіло за ноги вхопивши, у річку Ахілл його кинув 121] І, похваляючись, слово до нього промовив крилате:

122] «От і лежи там між рибами! Будуть вони невідчутно 123] Кров тобі з рани вилизувать. Мати тебе не оплаче, 124] Опорядивши на ложі. Скамандр вировий твоє тіло 125] В хвилях своїх понесе аж у лоно безкрайого моря. 126] Граючи в плесах морських, із чорної вигулькне хлані 127] Риба, щоб білим, смачним Лікаоновим жиром живитись. 128] Згиньте ж усі, поки ми в Іліон увійдемо священний, 129] Я – женучи вас, а ви – утікаючи швидко від мене. 130] Не допоможе й Потік вам, що в вирі сріблястому котить 131] Хвилі свої, хоч би й скільки биків ви несли йому в жертву 132] Й коней живими у вир йому кидали однокопитих. 133] Всі ви загинете долею злою й заплатите вповні 134] І за Патроклову смерть, і за чорну загибель ахеїв, 135] Що біля бистрих човнів, як мене не було, ви побили».

136] Мовив він так. І розігнавсь Потік своїм серцем сильніше, 137] В мислях почав міркувать, богосвітлого як би Ахілла 138] Змусити бій припинить, од троян одвернути загибель.

139] Син же Пелеїв тим часом із списом своїм довготінним 140] Астеропея настиг, віддать його прагнучи смерті, – 141] Сином той був Пелегона, якого на світ породили 142] Аксій широкотечійний і Акессамена-державця 143] Старша дочка Перібоя, – він з нею з'єднався в коханні. 144] Кинувсь до нього Ахілл, а той, гострі два держачи списи, 145] Вийшов із річки назустріч. Уклав йому в серце відвагу 146] Ксант у гніві тяжкім за загублених воїнів юних, 147] Що вздовж ріки повбивав їх без жалю Ахілл прудконогий. 148] Тож як, один на одного йшовши, зійшлись вони близько, 149] Перший промовив тоді прудконогий Ахілл богосвітлий:

150] «Хто і з яких ти мужів, що посмів мені вийти назустріч? 151] Діти бездольних усі, хто з моєю відвагою стрівся».

152] В відповідь мовив йому осяйливий син Пелегонів: 153] «Духом великий Пеліде, навіщо про рід мій питаєш? 154] Я із Пеонії буйнородючої, дальнього краю, 155] Воїв пеонських при довгих списах я привів із собою, 156] Вже одинадцятий день як прибув я до стін Іліона. 157] Рід же мій Аксій почав, що потоком широким струмує, 158] Аксій, що кращої річки й немає у цілому світі. 159] Він списоборця родив, Пелегона, від нього ж, як кажуть, 160] Я народивсь. Повоюймо ж тепер, світлосяйний Ахілле!»

161] Так він з погрозою мовив. І зразу ж Ахілл богосвітлий 162] Ясен підняв пеліонський. Двома в нього кинув списами 163] Астеропей, бо був на обидві руки боєздатний.

164] Списом одним йому в щит він ударив, проте не пробивши 165] Того щита: перешкодило золото, божий дарунок. 166] Списом же другим Ахіллові він на правиці подряпав 167] Лікоть, і чорная бризнула кров. Та жадливе до тіла 168] Ратище гостре, над ним пролетівши, у землю вп'ялося. 169] Зразу ж тоді і Ахілл, бистролетний свій ясен піднявши, 170] В Астеропея метнув, щоб життя його тут же позбавить. 171] Схибив, проте, він і вцілив у берег ріки крутобокий, – 172] До половини встромився в те урвище спис ясеновий. 173] Сам же Пелід від стегна свій вихопив меч гостролезий 174] І на троянина кинувсь. Та марно вже тойґнамагався 175] Вирвати з кручі рукою могутньою ясен Ахіллів. 176] Тричі його він розхитував, прагнучи вирвати з ґрунту, 177] Тричі втрачав свою силу. Вчетверте хотів він зігнути 178] І пополам розламать ясеновий спис Еакідів, 179] Тільки ж раніше Ахілл з нього вирвав мечем його душу. 180] В черево біля пупка він поцілив його, і на землю 181] Вилились нутрощі всі, і позбувсь він дихання, і пітьма 182] Очі йому вповила. Ахілл до грудей його кинувсь, 183] Весь обладунок зірвав і так, похваляючись, мовив:

184] «Так і лежи! Змагатись з потомком могутнього Зевса 185] Навіть нащадкам Потоку бурхливого все ж непосильно. 186] Ти говорив, що від бога ти широкохвилого родом, 187] Я ж від великого батька Кроніда походженням гордий. 188] Від Еакіда Пелея-бо я народився, численних 189] Володаря мірмідонян, Еак же від Зевса походить. 190] Скільки могутніший Зевс за потоки, що в море збігають, 191] Стільки могутніші й Зевса потомки, ніж діти потоків. 192] Перед тобою великий Потік, – якби міг, то за тебе 193] Він заступився б, – та з Зевсом Кронідом змагатись нелегко. 194] З ним не зрівняється ні Ахелой, течією могутній, 195] Ні Океану-ріки глибохвилої сила велика, 196] Що випливають із нього і ріки, і море широке, 197] Води потоків, джерел, і струмків, і криниці глибокі. 198] Але жахається й він блискавиці великого Зевса 199] Й грому страшного, коли той з небесних висот загуркоче».

200] Так він сказав, і мідного списа із урвища вирвав. 201] Астеропея ж, дихання позбавивши, кинув лежати 202] В чистім піску, де чорная хвиля його заливала. 203] Риби й в'юнисті угри навколо в воді метушились, 204] Тлустощі жирні із нирок його обгризаючи смачно. 205] Сам же Ахілл до пеонів вирушив збройнокомонних, 206] Що полохливо уздовж вирової ріки утікали, 207] Щойно побачивши, як з них найкращий у січі жорстокій 208] Впав від руки і меча безпощадного сина Пелея.

209] Далі він ще Терсілоха й Мідона убив, Астіпіла, 210] Мнеса і Трасія, з ними ж і Енія та Офелеста. 211] Ще багатьох повбивав би пеонів Ахілл прудконогий, 212] Та розгнівавсь на нього Потік тоді глибокохвилий, 213] Постать прибравши людську, і гукнув із глибин буйнохвилих:

214] «Гей, ти, Ахілле, від інших сильніший, в зухвальстві жахливий 215] Більше за всіх! Тобі завжди богове сприяють безсмертні! 216] А як Кротон троян тобі видав тепер на поталу, 217] В поле жени їх од мене і справу чини там жахливу. 218] Повні-бо трупів мої привабливо лагідні води, 219] Й течій своїх я не можу пробить до священного моря, 220] Трупами стиснутий в гирлі, а ти все зухвало вбиваєш! 221] Годі уже, перестань! Мене жах обіймає, владарю!»

222] Відповідаючи, мовив до нього Ахілл прудконогий: 223] «Хай буде так, як сказав ти, паростку Зевсів, Скамандре! 224] Знищення ж високодумних троян не раніш припиню я, 225] Ніж зажену в Іліон їх і в битві поміряю сили 226] З Гектором – він подолає мене, чи його я здолаю».

227] Мовив це й знов за троян він узявся, на бога подібний. 228] До Аполлона звернувся Потік тоді глибокохвилий:

229] «О срібнолукий, дитино Кронідова, що ж ти наказу 230] Зевса не слухаєш? Він же тобі заповідував пильно, 231] Ставши при війську троян, боронити їх, поки не зійде 232] Сутінь вечірня і пітьмою ниви родючі не вкриє».

233] Так він сказав. Ахілл тоді, списом славетний, зіскочив 234] З кручі в середину хвиль, і знялись вировим вони валом, 235] Ринув потік течією бурхливою й без ліку мертвих 236] Воїв поніс, що лежали їх купи, Ахіллом убитих. 237] Трупи на сушу потік викидав, ревучи, наче бик той 238] Оскаженілий. Живих же, рятуючи з течій струмистих, 239] У вировій глибочіні укрив, у безодні прозорій. 240] Хвиля страшна круг Ахілла з бурхливим напором знялася 241] Й тяжко ударила в щит його. Він на ногах своїх дужих 242] Встоять не міг, і, за в'яз пишнолистий, великий вхопившись 243] Міцно руками своїми, він дерево вирвав з корінням. 244] Раптом звалилася круча, і хвилю покрило струмисту 245] Віття густе, бо в'яз загатив усю річку собою, 246] В воду звалившись. Ахілл з глибочіні підвівсь вирової, 247] Страхом охоплений, скочив на ноги швидкі й по рівнині 248] Бистро помчав. Але бог потоку великий од нього 249] Не відставав; весь, стемнівши, підвівсь бойовий він спинити 250] Запал ясному Ахіллові й згубу троян одвернути. 251] Зразу ж одскочив Пелід на відстань списового лету, 252] Швидкістю схожий своєю із ловчим орлом чорнокрилим, 253] Що між летючих птахів наймогутніший і найбистріший.

254] Схожий з орлом, він умкнув, лиш озброєння мідне на грудях 255] Страшно бряжчало. Від течій Скамандру тікаючи, швидко 256] Біг він, та вслід йому мчав і потік із оглушливим ревом. 257] Як садівник, що з криниць темноводних спрямовує струмінь 258] В сад плодоносний, щоб кожну зросити у ньому рослину, 259] Заступа взявши, між грядок рівчак од сміття очищає, 260] І набігає вода, і дрібні камінці за собою, 261] Шумно дзюркочучи, котить по схилові плідного саду, 262] І обганяє того, хто течію чисту проводив, – 263] Так і Ахілла тепер, хоч який він швидкий та проворний, 264] Бурний потік настигав – боги набагато сильніші. 265] Скільки разів намагавсь прудконогий Ахілл богосвітлий 266] Встояти проти води, щоб узнать, чи не всі вже погнались 267] Вічні богове за ним, що в широкому небі домують, – 268] Стільки ж і Зевсом напоєних хвиль вирового потоку 269] Вал величезний на плечі Ахіллові падав. З одчаю 270] Вище підскакував він, та, бурхливо розлившись навколо, 271] З ніг його вал той збивав і пісок виривав під ногами. 272] Й став тут благати Ахілл, на широке поглянувши небо:

Поделиться:
Популярные книги

Измена. Не прощу

Леманн Анастасия
1. Измены
Любовные романы:
современные любовные романы
4.00
рейтинг книги
Измена. Не прощу

Неудержимый. Книга II

Боярский Андрей
2. Неудержимый
Фантастика:
городское фэнтези
попаданцы
5.00
рейтинг книги
Неудержимый. Книга II

Возвышение Меркурия. Книга 16

Кронос Александр
16. Меркурий
Фантастика:
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Возвышение Меркурия. Книга 16

Измена. Осколки чувств

Верди Алиса
2. Измены
Любовные романы:
современные любовные романы
5.00
рейтинг книги
Измена. Осколки чувств

Отборная бабушка

Мягкова Нинель
Фантастика:
фэнтези
юмористическая фантастика
7.74
рейтинг книги
Отборная бабушка

Измена. Ребёнок от бывшего мужа

Стар Дана
Любовные романы:
современные любовные романы
5.00
рейтинг книги
Измена. Ребёнок от бывшего мужа

Неверный. Свободный роман

Лакс Айрин
Любовные романы:
современные любовные романы
эро литература
5.00
рейтинг книги
Неверный. Свободный роман

Бывшие. Война в академии магии

Берг Александра
2. Измены
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
7.00
рейтинг книги
Бывшие. Война в академии магии

Ты нас предал

Безрукова Елена
1. Измены. Кантемировы
Любовные романы:
современные любовные романы
5.00
рейтинг книги
Ты нас предал

В теле пацана 6

Павлов Игорь Васильевич
6. Великое плато Вита
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
5.00
рейтинг книги
В теле пацана 6

Вернуть невесту. Ловушка для попаданки 2

Ардова Алиса
2. Вернуть невесту
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
7.88
рейтинг книги
Вернуть невесту. Ловушка для попаданки 2

Его маленькая большая женщина

Резник Юлия
Любовные романы:
современные любовные романы
эро литература
8.78
рейтинг книги
Его маленькая большая женщина

Инферно

Кретов Владимир Владимирович
2. Легенда
Фантастика:
фэнтези
8.57
рейтинг книги
Инферно

Золушка вне правил

Шах Ольга
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
6.83
рейтинг книги
Золушка вне правил