Михайло Драй-Хмара
Шрифт:
«Я, дійсно, сказав на початку свого “слова”, що шукав би гачка, щоб повіситись (а чи не дослівно майже так написано у моїй рецензії? – А. Л.), коли б дізнався, що так – sub specie aeternitatis в мистецтві, в літературі – не існуватиме інших течій, тенденцій еtc., підсумок яких знаходимо в роботі тієї групи, що її неправильно зв[уть] «неоклясичною»… І тут же додав, що разом з тим, коли б в сучасній літературі та поезії не робилося тієї роботи, що її проробляють поети, які виступали того вечора, та близькі до них товариші, то треба було б повіситись на першому гачку…»
За завдання собі я зовсім не ставив, коли писав рецензію, відзначити, як ставиться Мих. Могилянський до сучасної української (очевидно, революційної, пролетарської, що їй, – мовляв Могилянський, – «Комінтерн заборонив
Наприкінці декілька загальних зауважень. В літвечорі у ВУАНі, мені здається, треба вбачати спробу неоклясиків зробити певний наступ на літфронті, користуючись сучасною перебудовою лав революційних пролетарських письменників й заворушенням, що сталося в зв’язку з необхідністю почистити ці лави від попутницького елементу. Недарма на вечірці говорилося, що у неоклясиків лежать товсті збірки їхніх творів і про… кризу друкарської справи. А визначення неоклясиками свого шляху як правильного і докори молоді, що вона не хоче йти цим шляхом, – хіба це нічого не говорить? Листи неоклясиків до редакції таку думку стверджують.
Проте якими б фразами («вчитися й працювати») неоклясики не визначали свій шлях, справжня суть його нам відома. І ми без найменших вагань, рішуче будемо застерігати молодь від наслідування неоклясикам, творчість яких ідеологічно шкідлива.
А. Л-ий
[Газ. «Більшовик», квітень 1925 р, № 77 (1272)]
ВСЕУКРАЇНСЬКІ З’ЇЗДИ ЛІТОРГАНІЗАЦІЙ
Відкриття всеукраїнського з’їзду «Плугу»
Харків, 3–IV. Сьогодні ввечері почався другий Всеукраїнський з’їзд спілки селянських письменників «Плуг». До початку з’їзду прибуло 103 делегати з Харкова та провінції. Порядок денний такий: доповідь правління, доповіді з місць, організаційні справи, «Плуг» і селькори, доповідь Держвидаву та інше. Обравши президію та почесних членів президії – Петровського, Шумського й Дем’яна Бідного, з’їзд послав привітання ЦК КП(б)У та Літінтернові. Після пропозиції Пилипенка з’їзд висловив протест проти нового жахливого злочину польської буржуазії – убивства Вечоркевича і Багинського. З’їзд вітали представники Агітпропу відділу преси, ЦК Сельінтерну ЦКНС, Літінтерну, Всеросійських спілок селянських та пролетарських письменників, «Селянської правди», «Вістей» та профорганізацій. Представник Сельінтерну Одинець сказав, що «Плуг» провадить на Україні величезну культурну роботу і глибокою борозною врізається в сільське життя. Далі він висловив сподівання, що незабаром «Плуг» працюватиме на ширшій території і один з перших увійде в селянський Літінтерн. Вислухавши привітання, з’їзд перейшов до ділової праці. З’їзд триватиме три дні.
(Ратау)
ПЕРШИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З’ЇЗД ПРОЛЕТАРСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ
Харків, 3–IV. Сьогодні почався перший Всеукраїнський з’їзд пролетарських письменників. Присутніх 7[6] делегатів од 600 письменників, що належать до асоціяції пролетарських письменників «Горнзабой». На почесних членів президії обрано Луначарського, Дем’яна Бідного та Анрі Барбюса. З доповіди правління виявляється, що за останній рік спостерігається масове збільшення числа членів асоціяції пролетарських письменників. Головний осередок асоціяції становлять робкори, які, ставши письменниками, дають багатющий матеріял із робітничого побуту. Більшість пролетарських письменників України стоять на платформі Жовтня. Завданням з’їзду є утворити на Україні єдину асоціяцію пролетарських письменників через об’єднання всіх організацій пролетарських письменників, що є на Україні.
(Ратау)
[Запис рукою М. Драй-Хмари]:
8.ІV.1925.
Слухав розмову в трамваї поміж кондуктором та одним робітником з трачки. Обидва скаржаться на життя: важка робота, мала платня. Кондуктор каже, що раніш він за 8 год. щоденної праці одержував 60 карб. на місяць, а кожна година поверх 8-ми оплачувалась подвійно; з його платні відраховували 5—10 %, зате через 20 років він одержував 5000 карб.! Тепер йому платять за 8 годин 50 карб., а якщо він запрацює більше, то зайві години оплачуються так само, як і основні; профспілка бере з його 4 % щомісяця, але що він матиме за це потім? Майже нічого. Робітник з трачки каже, що в їх молодняк працює по 10 годин, і от уже з них 50 душ занедужало на ґилу.
21. VIІІ.1925.
«Разскажите, тетя Хая, что вам пишут из Китая»…
(на Інститутській вул.)
[Стаття з газети «Більшовик» від 11.04.25 р.]
2-Й ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З’ЇЗД «ПЛУГУ»
В Харкові 3–7 квітня відбувся другий Всеукраїнський з’їзд спілки селянських письменників «Плуг».
В залі сельбуду на площі Рози Люксембург о 8-й годині вечора 3-го квітня народу набито вщерть. На стільцях, на вікнах, в проходах, в дверях сидять й стоять сотні людей. 138 делегатів з’їзду та маса гостей – така авдиторія, що при ній з’їзд «Плугу» розпочинає свою роботу. Як серед делегатів, так і серед гостей дуже багато червоноармійських шинелів й «будьоновок», робітничих блуз, від яких пахне димом заводів, селянських свиток. Зібралися не «жерці» мистецтва, а робітники, селяни, червоноармійці й революційна трудова інтелігенція, що творять нове життя, в мистецтві відбивають творчі процеси й змагання великого радянського колективу.
Настрій надзвичайно піднесений. Вся авдиторія, як один чоловік, радіє. Та і як не радіти! Мистецтво, що було колись розвагою для ситого буржуа або засобом до поневолення цим же буржуа робітника й селянина, зараз перейшло до рук трудящих і стало знаряддям революційної боротьби.
Третій [12] Всеукраїнський з’їзд спілки селянських письменників «Плуг» оголошую відкритим! – під гучні оплески всієї залі говорить плужанський «папаша» тов. Пилипенко: – «Плуг» за три роки свого існування надзвичайно виріс й поглибив свою роботу. 2-й з’їзд «Плугу» ще більше об’єднає плужан в їхній дальшій роботі… – Гучні оплески залі стверджують, що так дійсно буде.
12
Подано за оригіналом.
Одноголосно обирається президію. До президії увійшли від Харкова: тт. Пилипенко, Одинець, Кириленко, Усенко, Панів, Шевченківна, від Києва – А. Лісовий, від Катеринослава – М. Лебедь, від Кам’янця – С. Божко, від Полтави – т. Жилко, від Умани – т. Турган, від Прилук – тов. Ведмицький та від Всеросійського союзу селянських письменників – тов. Філімонов.
Тов. Петровського, тов. Шумського й Дем’яна Бідного обирається до почесної президії.
З’їзд ухвалює надіслати привітальні телеграми ЦК Комуністичної партії, ЦК незаможних селян та Міжнародному бюрові зв’язку літератури, а також виносить протест проти білого терору й ганебного вбивства шляхтою революціонерів тт. Багінського та Вечоркевича.
З’їзд заслухав поверх трьох десятків привітань. Представник ЦК КП(б)У т. Озерський, вітаючи з’їзд, відзначив, що компартія дивиться на «Плуг», як на один із дужчих загонів на фронті культурної боротьби, й закликав до збереження єдности фронту в мистецькій та літературній революційній роботі.
Партія буде всебічно підтримувати письменників, що переварилися в казані революції, що ідеологічно рідні пролетаріятові. Ми не ганяємося за витонченими талантами. Нам потрібні клясові письменники – сказав тов. Равич-Черкаський, вітаючи з’їзд від відділу друку ЦК КП(б)У.
Тов. Одинець, вітаючи з’їзд від імені Селянського Інтернаціоналу, закликав до міжнародного об’єднання селянських письменників.
Далі йдуть привітання: від ЦК незаможних селян (тов. Медвідь), від бюро міжнародного зв’язку пролетписьменників (тов. Валяйтіс), від Всеросійської спілки селянських письменників (тов. Деєв-Хомяковський та тов. Філімонов), від Всерос. асоціяції пролет. письменників (тов. Родов), від усіх харківських газет й журналів, від Держвидаву, від літературних й мистецьких об’єднань міста Харкова й багатьох місць України.