Під куполом
Шрифт:
– Є хто вдома?
А дідька. Порожняк.
Його очі призвичаїлись до темряви, хоча й не зовсім. Потрібне світло. Варто було прихопити ліхтар з дому, але, коли ти звик до того, що достатньо просто клацнути вмикачем, про такі речі легко забути. Джуніор перетнув кухню, переступивши через тіло Ейнджі, і прочинив перші з двох дверей у дальній стіні. Там виявилась комора. Він зміг лише розгледіти полиці, заставлені консервами й пляшками. За іншими дверми йому більше пощастило. Там була пральня. І якщо він не помилився щодо тієї речі, котра містилася на полиці праворуч від нього, значить, удача його ще не покинула.
Він не помилився. То був ліхтар, чудовий, сильний. Треба обережно присвічувати собі на кухні – обов’язково не забути затулити штори, – але в пральній кімнаті він міг світити собі досхочу. Тут йому було зручно.
Пральний порошок. Відбілювач. Пом’якшувач тканини. Відро і «Свіффер» [83] . Добре. Генератор не працює, отже, тут є тільки холодна вода, але її вистачить у крані, щоб наповнити одне відро, а там ще є й всякі туалетні баки. А холодна – саме те, що йому треба. Для крові – холодна.
83
«Swiffer» – популярний чистильний засіб, який випускає компанія «Проктер & Гембл».
Він митиме, як затята домогосподарка, якою колись була його мати, завжди пам’ятлива до напоумлень свого чоловіка: «Тримай чистими дім, руки й душу». Він змиє кров. Потім витре все, що пригадає, до чого торкався, і все, про що не пам’ятає, але чого міг торкнутися. Але спершу…
Тіло. Треба щось зробити з тілом.
Джуніор вирішив, що поки що згодиться й комора. Він ухопив її під пахви, перетягнув туди, відпустив – чвак. І вже тоді взявся до роботи. Наспівуючи собі під ніс, він спершу попричіплював до холодильника магніти, потім закрив штори. Встиг наповнити відро вже ледь не по вінця, і лише тоді кран почав сипіти. Черговий бонус.
Він іще тер, робота йшла добре, хоча до кінця було ще далеко, коли пролунав стук у передні двері.
Джуніор підвів голову, очі широко розплющені, губи вивернуті в далекій від веселощів гримасі переляку.
– Ейнджі? – прозвучав дівочий голос крізь схлипи. – Ейнджі, ти вдома? – Знову стук, а тоді двері прочинилися. Його удача, схоже, його полишила. – Ейнджі, прошу, хоч би ти була тут. Я бачила, твоя машина стоїть у гаражі…
Курва! Гараж! Він не перевірив їхній блядський гараж!
– Ейнджі? – знову пхикання. Знайомий голос. О, Боже, чи це не ця ідіотка Доді Сендерс? Таки вона. – Ейнджі, вона мені сказала, що моя мама мертва! Місіс Шамвей сказала, що вона загинула!
Джуніор мав надію, що вона спершу підніметься на другий поверх, до кімнати Ейнджі. Але натомість Доді рушила через хол до кухні, пересуваючись у темряві повільно, непевно.
– Ейнджі? Ти в кухні? Я нібито бачила світло.
У Джуніора знову заболіло в голові, і винна в цьому була ця настирлива, безпереводно обкурена сучка. Що не трапиться зараз… це буде також її вина.
Доді Сендерс була все ще трохи обкурена і п’яненька, її кумарило; мати її загинула, а сама вона в темряві навпомацки рухалась передпокоєм у домі своєї найліпшої подруги; аж тут наступила на щось, воно сковзнуло під її ступнею так, що вона ледь не беркицьнулась на сраку, задерши ноги. Доді вхопилася за перила сходів, підвернувши собі пару пальців, і скрикнула. Вона начебто й усвідомлювала, що все це з нею дійсно відбувається, і в той же час у це неможливо було повірити. Почувалася так, немов заблукала до якогось паралельного виміру, як ото бува у фантастичному кіні.
Вона нахилилася роздивитися, що там потрапило їй під ноги. Схоже було на рушник. Якийсь дурень кинув рушник на підлогу в передпокої. Тоді вона почула, ніби щось ворухнулося в темряві попереду. У кухні.
– Ейнджі, це ти?
Без відповіді. Проте їй почулося, хтось там ніби є, хоча, може, лише здалося.
– Ейнджі? – вона знову рушила вперед, тримаючи підвернуту праву руку (пальці розпухнуть, думала вона, та й уже напухають) притиснутою до тіла. Ліву простягнула перед собою, намацуючи в темряві. – Ейнджі, будь ласочка, знайдися там! Моя мати померла, я не жартую. Місіс Шамвей мені сказала, а вона не жартує, ти мені так потрібна!
А день так вдало розпочався. Вона встала рано (ну… о десятій, це для неї рано) і зовсім не збиралася прогулювати роботу. А тоді їй зателефонувала Саманта Буші, сказала, що прикупила на і-Беї [84] кілька нових лялечок «Братц» [85] і питалася, чи не хоче Доді прийти, допомогти їй їх помучити. Катувати ляльок «Братц» вони завели собі моду ще в старших класах школи – купували їх на домашніх розпродажах, а потім вішали, встромляли шпильки їм у дурнуваті голівки, обливали їх бензином для запальничок, а тоді підпалювали. І Доді розуміла, що вони вже мусили б вирости з цієї забавки, вони вже були дорослими чи майже дорослими. Це ж дитячі пустощі. До того ж дещо моторошні, якщо серйозно помислити. Та справа в тому, що Саммі мала власне помешкання на Моттонській дорозі – просто трейлер, але він належав тільки їй, після того як навесні десь завіявся її чоловік, – а її Малюк Волтер спав практично цілими днями. Плюс, у Саммі завжди була скажена трава. Доді здогадувалася, що вона бере її у тих самих хлопців, з котрими гуляє. По вікендах її трейлер був популярним місцем. Та річ у тім, що Доді зареклася курити траву. Більше ніколи ніякої трави після тих неприємностей з кухарем. Більше ніколи в неї протривало понад тиждень, до цього дня, до дзвінка Саманти.
84
eBay – популярний інтернет-аукціон, на якому будь-хто може продати/купити будь-яку річ за довільну ціну.
85
«Bratz» – створена 2001 року серія модно вбраних ляльок у вигляді дівчат-підлітків (Джейд, Ясмін, Саша, Хлоя) і хлопців із завеликими головами, очима й губами.
– Тобі дістануться Джейд і Ясмін, – підманювала Саммі. – А ще в мене є така крута, ну, ти сама знаєш що. – Вона завжди так говорила, ніби той, хто міг її підслуховувати, не зрозумів би про що йдеться. – А ще ми зможемо, сама знаєш що.
Доді й тут добре знала, про що саме йдеться, і в неї трохи стрепенулося Отамечки Внизу (самі знаєте де), хоч це заняття теж було дитячою забавкою, яку їм варто було давно облишити.
– Та, мабуть, ні, Саммі. Мені на роботу о другій, і…
– Ясмін чекає, – перебила Саммі. – А ти ж так ненавидиш цю курву.
Атож, це таки правда. Ясмін була найкурвішою сучкою з усіх «Братців», на думку Доді. А до другої ще майже чотири години. Крім того, нічого страшного, якщо вона трохи й запізниться. Хіба Розі її вижене? Та хто інший стане робити для неї ту срану роботу?
– Окей. Тільки ненадовго. І тільки тому, що я ненавиджу ту Ясмін.
Саммі захихотіла.
– І я не буду більше отого, ну, сама знаєш чого. Ні того, ні іншого.