Шалено багаті азійці
Шрифт:
– Ая, за наших днів діти не вміють належно себе поводити,– тихо сказала Дейзі Фу, хитаючи головою.– Мої сини точнісінько такі саме. Тобі пощастило, що Нікі хоча б повідомив тобі, що когось везе додому. Я такого й не чекаю від своїх хлопців. Доводиться дізнаватися про всі їхні справи з газет! А що робити, лах? От що виходить, коли відправляєш дітей вчитися за кордон. Вони обростають західними звичками й стають аксі борак [120] , коли повертаються додому. Уяви собі: моя невістка Даніель примушує мене домовлятися про побачення з моїми онуками за два тижні! Вона вважає, що коли закінчила Амгерст [121] –
120
Вираз малайського сленгу, який означає «поводитися як хвалько або всезнайка» (по суті – «пихата дупа»).
121
Мається на увазі приватний гуманітарний університет у м. Амгерст, штат Массачусетс, США.– Прим. пер.
– Краще за тебе? – закудахкала Надін.– Усім відомо, що усі ці КНА походять від селян, які були надто дурними, щоб вижити в Китаї!
– Ой, Надін, не треба їх недооцінювати. Ці дівки КНА можуть бути дзін лі хай [122] ,– застерегла Лорена Лім.– Тепер, коли Америка розорена, усі ці КНА прагнуть заявитися до Азії та встромити свої кігті в наших чоловіків. Вони ще гірші за тайванських шукачок грошей, бо просочені поглядами Заходу, досвідчені, а гірше за все – із вищою освітою. Пам’ятаєте сина місіс Сю Цень Та? Його колишня дружина ще закінчила щось із Ліги Плюща. Так от, вона навмисно познайомила його з дівчиною, яка потім стала його коханкою. Цю дурню вона й використала проти чоловіка, щоб улаштувати величезний процес із розлучення. Сю довелося продати дуже багато майна, просто щоб розплатитися з нею. Як саянг [123] !
122
Дуже кмітливий або небезпечний (хоккінськ.).
123
Яке марнотратство (малайськ.).
– Моя Даніель була спочатку такою квай квай [124] , такою шанобливою та не вибагливою,– пустилась у спогади Дейзі.– А коли на її пальці опинився діамант у тридцять каратів, перетворилася на кляту царицю Савську! Тепер вона не вдягає нічого, крім «Прада», і «Прада», і ще «Прада», а ще ви бачили, як вона примушує мого сина спускати гроші на цілий загін охоронців, які усюди її супроводжують, немов вона якась велика шишка! Кому потрібно її викрадати? Мого сина та моїх онуків треба охороняти, а не цю діваху з пласким носом! Сюй до сей! [125]
124
Святенницький, серденько (хоккінськ.).
125
Огидно до смерті! (Кантонськ.)
– Не знаю, що робитиму, якщо мій син приведе додому отаку дівицю,– простогнала Елінор, надаючи своєму обличчю найскорботнішого виразу.
– Нічого, нічого, Лілі, поїж трохи бобо чача,– промовила Керол, намагаючись втішити подругу і додаючи ароматного десерту в піалу Елінор.– Нікі гарний хлопчик. Ти повинна дякувати Богові, що він не такий, як мій Бернард. Я давно вже залишила спроби примусити його дослухатися до мене. Його батько дозволяє йому геть усе. Що вдієш? Його батько просто платить, знов платить, а я молюся й ще молюся. Біблія вчить нас приймати те, що ми не в змозі
Лорена кинула погляд на Елінор, розмірковуючи, чи вчасно буде скинути бомбу. Вирішивши, що час настав, проказала:
– Елінор, ти просила мене зібрати для тебе деякі відомості про родину Чу, які мешкають у Китаї. Не хочу тебе надто хвилювати, але мені щойно надійшла найбільш інтригуюча новина.
– Так швидко? Про що ти дізналася? – вскинулася Елінор.
– Ну, є один хлопець, який стверджує, що має «дуже цінну» інформацію щодо Рейчел,– вела далі Лорена.
– Аламак, що саме? Що? – запитала Елінор, нервуючи.
– Не знаю точно, але відомості походять із джерела в Шеньчжені,– відповіла Лорена.
– У Шеньчжені? Тобі повідомили, що за відомості?
– Ні, сказали лише, що інформація «дуже цінна» і її не слід обговорювати по телефону. Тобі все скажуть особисто, але за це треба заплатити.
– Як ти вийшла на цих людей? – схвильовано запитала Елінор.
– Ва у кан тао, ма, [126] – загадково відповіла Лорена.– Гадаю, тобі треба полетіти до Шеньчженю наступного тижня.
126
Авжеж, я маю деякі таємничі контакти (хоккінськ.).
– Це неможливо. Нікі з тією дівчиною вже будуть тут,– відказала Елінор.
– Еллі, на мою думку, тобі треба поїхати, особливо коли Нік і та дівчина будуть тут,– висловилася Дейзі.– Обміркуй сама: вони не зупиняться у тебе, тож ти матимеш бездоганну причину поїхати. А якщо тебе не буде, ти матимеш усі переваги. Ти покажеш усім, що НЕ розстилатимеш перед тією дівицею червону доріжку і не втратиш гідності, якщо вона виявиться суцільним кошмаром.
– Плюс отримаєш якусь життєво необхідну інформацію,– додала Надін.– А що як вона вже одружена? А може, у неї є дитина. А можливо, вона веде якусь величезну аферу і…
– Ая, мені потрібен алпразолам [127] ! – вигукнула Елінор і схопила сумочку.
– Лорено, припини лякати Лілі! – втрутилася Керол.– Нам невідома історія цієї дівчини, а може, у ній немає нічого страшного. А що, як Господь благословляє Елінор шанобливою, богобоязкою невісткою? «Не судіть, щоб і вас не судили». Євангеліє від Матвія, розділ 7, стих 1.
Елінор обміркувала все почуте від подруг.
– Дейзі, ти завжди така розумничка. Лорено, можна мені зупинитися у твоїй чарівній квартирі в Шеньчжені?
127
Лікарський засіб, використовується для лікування панічних розладів та тривожних неврозів.– Прим. пер.
– Авжеж, я навіть поїду туди з тобою. А також я вмираю від бажання зробити ще один шопінг-марафон у Шеньчжені.
– Хто ще бажає долучитися до нас цими вихідними? Керол, ти з нами? – Елінор сподівалася, що Керол сподобається ідея і тоді вони зможуть полетіти її літаком.
Керол нахилилася з ліжка й промовила:
– Перевірю, але, гадаю, ми зможемо взяти літак, якщо вирушимо до вихідних. Серед тижня чоловікові треба летіти до Пекіну прийняти якусь інтернет-компанію «Алі байбай». А Бернард збирається взяти літак на холостяцьку вечірку Коліна Чу в суботу.
– То їдьмо всі разом на жіночий спа-вікенд до Шеньчженю! – проголосила Надін.– Мені так хочеться піти туди, де вимочують ніжки у тих дерев’яних ванночках, а потім цілу годину масажують.
Елінор відчула піднесення.
– Це гарний план. Пробіжимося по крамницях, доки не вирушили до Шеньчженю. Нехай Нікі та його дівчина дають собі раду самотужки, а потім вже й я повернуся з тією цінною інформацією.
– Із тим цінним озброєнням,– виправила її Лорена.
– Ха-ха, точно,– весело підтримала Надін, потай порившись у сумочці та розпочавши писати повідомлення своєму брокеру.– Скажи-но, Керол, як там називається інтернет-компанія, яку планує купити дато?