Тінь попередника
Шрифт:
— Могло, — втрутився Вольск, — якщо використовувалась технологія…
— Це зараз не важливо — зупинив його Гело. — Експедицію Анволі фінансував Університет Альфи, і вона не була секретною. Тому на супремус [15] «Уриїла» не встановлювали спецбар'єрів і додаткових фільтрів безпеки. Прошу Вас, леді…
— Дякую. Тепер, — продовжила Ґвен Вей, — ця викрадена кідронійцями інформація, якщо я правильно розумію, є надзвичайно важливою — як єдина збережена копія унікальних свідчень, зібраних на Фаренго доктором Анволі та її командою. Наше завдання — знайти і розкодувати викрадену інформацію. Моє персональне завдання офіцер окреслив як попередню обробку ксенобіологічної частини результатів експедиції. Хоча, наскільки мені відомо,
15
Супремус — керуючий позитронний мозок космічного корабля.
— Передбачалось, у першу чергу, дослідити залишки дуже давніх споруд невідомої цивілізації, — підтвердив Гело.
— Ось, власне, і все, раднику, — підсумувала леді Вей.
— Детектив і техноархеолог повинні знайти викрадену інформацію, а я маю здійснити, не залишаючи Кідронії, первинне опрацювання знайдених ксенобіологічних даних. У стандартному режимі секретності «чотири А».
— Цілком вірно, — ще раз підтвердив радник-представник. — Як я вже казав, ідеться про проблему особливого значення, про те, що у нас, в Службі, зібрано під загальним шифром «тема 88». І від того, колеґи, наскільки успішно ми з вами опрацюємо «тему 88», залежить, без перебільшення, доля людської раси.
Центральний офіс Служби Запобігання,
Новий Арлінгтон, планета Земля (0КА01:3),
Сонячна система.
10 семпрарія 416 року Ери Відновлення.
Персональні апартаменти Верховного координатора Служби Запобігання Овшена Ґрідаса розташовувались у тій самій споруді, що і його службовий кабінет. До кабінету вела ціла система химерних та коштовно оздоблених коридорів і переходів, збудованих у ті збочені й марнотратні часи, які передували Ері Відновлення. Переходи давали можливість дістатися до кабінету кількома шляхами. Зазвичай координатор використовував найкоротшу комбінацію із двох коридорів і невеликої квадратної зали, де колись знаходився резервний блок зв'язку і перебувала капсула з Білим Каменем. Але сьогодні він обрав довший маршрут.
Ґрідас пройшов урочисто декорованим триклінієм і зупинився перед власним парадним портретом, закріпленим на стіні Ад'ютантського холу. Портрет був написаний маслом іще тоді, коли майбутній Верховний координатор носив військову форму Флоту і служив другим лейтенантом на кораблі спадкоємця престолу. Молодого Овшена художник змалював на повний зріст. Він гордо стояв на квадратних плитах чорно-білої підлоги, опираючись правою рукою на колону, прикрашену гербами його Дому і бойовими трофеями предків. П'ять поколінь предків Ґрідаса були кадровими військовими, а батько Овшена дослужився до звання великого адмірала.
Сьогодні Ґрідас затримався біля портрета довше, аніж зазвичай. Цього ранку його переповняли невеселі думки. Як і більшість спадкових аристократів Нової Імперії, Верховний координатор ставився до своїх сімейно-кланових справ майже з релігійним запалом. Генетична чистота родових ліній знаті вже майже п'ять століть належала до фундаментальних основ державної політики. А сім'я Ґрідасів була одним із визнаних стовпів галактичної держави. Так вважав не лише сам шеф Служби, так стверджували Імперський Родовідний і Світський календарі, де Ґрідасам присвячувались чільні сторінки. Доля готувала його єдиному законному синові такий самий, як і на його, Овшена, портреті, флаг-офіцерський мундир, а в перспективі — Орден Сонця на груди і адміральські зірки на погони. Але спадкоємець, всупереч усім авансам долі, перетворився на нікчему. І сьомого покоління адміралів з Дому Ґрідасів не буде. У Зоряної Імперії стане одним опорним стовпом менше.
Звісно ж, монарх дозволив би йому офіційно усиновити одного з синів наложниць, серед яких є тямущі й сильні хлопці. Проте це була б зіпсута, зганьблена кров. Недостойна передання нащадкам. Всі його наложниці були клонками. Різночасовими і короткоживучими генетичними копіями покійної дружини, уродженої баронеси Тізе [16] .
Ґрідас уявив собі, як презирливо пирхне канцлер Мадин, коли дізнається, що його багаторічний опонент і суперник передасть династійні права напівкровці. І прийняв рішення: він, Овшен, залишиться останнім лордом крові на своїй родовій гілці. Жодних напівклонів-спадкоємців, жодних співчутливих і насмішливих прищурів у спину. Нехай династійні права переходять до його двоюрідного брата, капітана цивільного лайнера. Однак без прізвища. Прізвище він не віддасть нікому. Славетне фамільне називання «Ґрідас», яке ввійшло до історії родоводів і підручників, помре разом із ним, Овшеном. Авжеж, так і буде. Капітан хоча б є людиною достойною, батьком здорових, генетично перспективних дітей. А його власний син… Його він вже відіслав до Периферії і судовим рішенням заборонив виродкові називатися Ґрідасом або Тізе. Наркоманам достатньо псевда або клікухи.
16
Дім Тізе був однією із двох офіційно визнаних імперським Родовідним календарем бічних ліній династії Сіоранів і вів своє походження від шлюбу соларха Періса Тізе з молодшою донькою Еорлана Першого (241—243). Див. також про імператорів з Дому Тізе у Додатку 4.
Подумки поставивши крапку на цій проблемі, Верховний координатор зайшов до кабінету. Там на нього вже чекали офіцери. Перший заступник координатора управління «D» Ланс Маккосліб і координатор управління «А» Біргір Ян. Найздібніші адміністратори з діючого складу вищих керівників Служби.
Ґрідас нетерплячим жестом призупинив їхні привітання. Тут зібралися свої, і не було часу на формальності. — Що нового в «темі 88»?
Адмірали перезирнулись. Маккосліб почав перший:
— Ґвен вже на Кідронії. Доповідати буде особисто мені через Камені. З місцевою владою проблем поки що не виникло. Правитель — сама люб'язність. Для захисту команди Ґвен задіяно дві групи аґентів. Кідронійське підпілля активності не виявляє, у Великих Печерах тиша і спокій. Ми збільшили вдвічі кількість спостережних систем і ретельно фільтруємо весь інформаційний трафік Кідронії. Проте, аналітики вважають, що «темою 88» зацікавилися і люди Теслена, і люди канцлера.
— Звідки це відомо?
— На Альфі й Кідронії помічена специфічна активність тих аґентів управління «С», якими керує небіж канцлера. Вони збирають дані про останній рейс «Уриїлу». А людей Теслена помітили в Арпікранському Університеті. Вони з учорашнього дня риються в архівах Вей і Вольска. Окрім того, якийсь технік з Сагунту стверджує, що Теслен отримав важливе повідомлення, в якому згадується Кідронія.
— Технік з якого управління? — Верховний координатор підозріло примружився.
— Управління «С».
— Так я і думав. Вони там що, вже навчилися прослуховувати «червоні зони» чи перехоплювати інфу на Темних Шляхах?
— Там, начебто, мав місце унікальний випадок. До «червоної зони» тесленівці занесли недобитого мікроробота.
— Це я вважаю малоймовірним. Це все фантазії. У Теслена завжди служили професіонали. Натомість управління «С» переповнене провокаторами і безпринципними кар'єристами.
— Але повідомлення не протирічить доповідям аґентів з Альфи й Арпікрану.
— А це вже погано. Надто багато обізнаних з темою. Я сподіваюся, омаді [17] , всі ми розуміємо, що загибель «Уриїлу» не була випадковістю.
— Робиться все можливе, щоб інформація не потрапила до ящерів, — запевнив Ян.
— Ми, на жаль, не маємо потрібних оціночних даних про шпигунський інструментарій наших ворогів. Останній із упійманих на Альфі аґентів володів значними телепатичними можливостями. У нас немає і десятка телепатів з такими здібностями. Якщо на Кідронії ящери мають хоча б одного такого супертелепата, вони знатимуть усе.
17
Омаді (множина від «омадо» — товариш) — освячене віковою традицією корпоративне звернення один до одного офіцерів Служби Запобігання. Не включено, що воно походить від слова «комрад».