Подвійний Леон. Іsтоrія хвороби
Шрифт:
— Ну давай, щоби про тещ уже зав'язати, на остаток така порада молодятам: щоб ваша теща завжди добре виглядала, купуйте їй квіти, дорогу французьку косметику, а головне — підтримуйте в кімнаті мінусову температуру, щоб тіло не розкладалося.
— Га-га-га!!! А знаєш, на другу тему, як летять два комарі — старий і молодий. Дивляться, гола дівка на пляжі загаряє. Ну старий і питає молодого: «Ну, з яких місць смоктати будемо?» А молодий, ясне діло, — лох, от він і каже: «А яка на хрін разніца?» «Муділа ти, — відповідає йому старший, — з ерогенних зон ссати треба: тобі то по фіг, а тьолці пріятно…»
— Це, тіпа, як женилися двоє, ну там перша шлюбна ніч, всі діла, тільки поселилися вони в батьків на хаті. Ну і вночі мамашка молодої чує зі спальні крики: «Мамо, мамо!» Вона зривається, а чоловік їй: «Лежи тихо, стара, самі розберуться». А зі спальні знов: «Ой матінко моя рідна, ой матусю ріднесенька, ой!…» Стара вже місця собі не знаходить, але чоловік її далі не пускає. А тут вже
— Ги-ги-и! А знаєш цей, як забігає чувак весь потний такий, змилений до аптеки, — а там черга мало не до дверей, — стояти треба чортзна скіко, а він захеканий такий кричить: «Пропустіть, пропустіть, розступіться — там людина лежить». Ну всі, ясне діло, розступаються, а він пробирається до каси і каже: «Дайте… пошвидше… пачку презервативів!»
— Нє, з презервативами ще інша історія була. Значить, приходить мужик в аптеку і просить гандон. Аптекарка його питає: «А вам який розмір потрібний?». А він плечима знизує — «не знаю», каже. То вона йому дає таку дощечку з дірками різного розміру. «Йдіть, — каже, — поміряйте». Ну мужик в сортир — міряти, значить. Сидів там, сидів, мало не з годину. А потім виходе і каже: «Слухайте, а можна я замість презерватива у вас цю дощечку куплю?»
— Прикольно, ага. А мені недавно розказали цей про «нових руських», ну знаєш. Як їде «новий руський» на шестисотому «мерсі», ззаду охорона, всі діла, круто так з сиренами, понтово. І тут «мерс» на повній скорості врубається в дерево і ще й взривається на хрін. Ну, тут шум, паніка — охорона повискакувала, бики-братани всі як один в ADIDAS 'ax із золотими ланцами на шиях бігають, матюкаються, вогонь збивають. Ну, загасили значить якось то всьо і почали пахана шукати. А там таке — рознесло, корочє, чувака по кускам — рука в одному місці, нога в другому, голова в канаві качається, пуцюрина відірвана на дереві висить. Ну вони все це діло рєзко почали в пакєт збирати — всі часті шефа, корочє. І тут таке западло — одного яйця нема. Шукали, шукали — ні фіґа не знайшли. Але час підпирає, чекати нема коли — вони пакєт із собою і на всіх газах до найкращого хірурга. «Мужик, значить, — кажуть йому, — братана нашого треба зашити. Нємєдля. Канкрєтна в натурі. Зробиш — п'ять штук зелених твої, не зробиш — замочимо на місці. Ну, діватись нікуди, бере хірург цей пакет, йде в операційну і починає всі ці обрубки докупи якось ліпити. Зшивав, зшивав, навіть голову присобачив, а тут почав «ето дєло» пришивати — бачить одного яйця нема. Ну він «братві» і каже: так, мол, і так, одної запчасті нема. Вони рєзко развєдгрупу на місце, обшукали там все, кожен сантиметр облазили — нема ні фіґа. «Викручуйся сам, мужик, — кажуть хірургу, — дєло серйозне». Ну хірург не довго думав і рішив, значить, замість яйця бульбину зашити — хто там розбере, головне, щоб живим залишитись. Пахан, тіпа, оклигав там за якийсь час, «братани» обрадовалися, відстєгнули п'ять штук, як обіцяли і уйо… Ну, все ніби кльово, але хірург, казьол, все мучається, совість йому спокою не дає: я ж, тіпа, клятву Гіппократа давав і те де. Мучився він, мучився і рішив: поїду, мол, до того пахана, все йому поясню. Замочить, значить, така моя доля, але так жити не можу. Поїхав, значить, до того на хату, а там — особняк, басейн, всі діла. Хазяїн його зустрічає, як рідного: «Братан, ти ж мнє жизнь спас. Захаді — хочешь віскі, коньяк, сауна, дєвочкі — всьо твайо». А той: «Та знаєте, я покаятися прийшов. У вас там одного яєчка бракувало, то я в мошонку картоплину зашив. Пробачте, як можете». А той: «Опа! А я то думаю — у всєй братви мандавошкі, а у мєня колорадскіє жукі!»
— А мені про «нових рускіх» такий розказали: Значить, вирішив один братан своїх здивувати. Ну і думає, що би таке знайти, чого в інших немає. Оббігав усі бутіки, всі супермаркети — одна туфта. Ну, забрів він до якогось антиквара, каже, в натурі, нужна, канкрєтна вєщ, ну так, щоб братва з копит. Антиквар йому показує якісь барабани і каже: «Ці барабани сам Страдіварі робив. Якраз те, що треба». «Скільки?» «Десять штук». Ну, зійшлися на п'яти, братан довольний, барабани додому притаргав, братву чекає. Вечером позбиралися — всьо чин-чінарьом — водочка, хавка, тьолки. «А тепер, — каже, — я вам свою колекцію покажу. Отут у мене бібліотека» — а там справді книжок неміряно, самі раритети. «Отут, — каже, — картини. Оце, — каже, — Ріхтер малював, оце — Співаков. Оце…» А серед братви якийсь отморозок затесався, ну з інтєлігєнгов, корочє, і лізе із своїми п'ятьма копійками: «Так вони ж музиканти, вроді как…» А той йому: «Мені пох', шо музиканти. Кажу їм малюй — і малюють. А тут у мене Ван-Гоген — на Сотбісі лімон зелених вібашляв». Відморозок шось там був пискнув про Ван-Гога, але братани йому хлєбало бистро заткнули. «А отут у мене шедевр колекції — барабани від Страдіварі». Ну тут отморозок, ясне дело, не витримав і пискнув: «Братани, нас тут за лохів дєржат: Страдіварі скрипки стругав, я точно
— Ну да, а в нас чисто по приколу, в натурі, дорогі наші слухачі зараз невеличка рекламна пауза. Залишайтеся конкретно з нами, ми повернемося з новою порцією ваших улюблених приколів і проколів.
В слухавках почувся новий голос, і я відразу впізнав Ґорвіца. Він знову рекламував карамельки. «Купуйте карамельки CHUPA-CHUPS , — рахманним юдейським голосом закликав він. — Малята! Смокчіть CHUPA-CHUPS замість ссати силіконові груди ваших матерів. Дівчатка! Смокчіть CHUPA-CHUPS замість того, щоб облизувати прутні ваших немитих козлів. Козли! Тобто юнацтво! Скуповуйте CHUPA-CHUPS, щоб хтось ще захотів посмоктати вашого прутня! Оптовим покупцям — зваблива система знижок і безплатні обертові підставки для карамельок. Каруселя карамельок — це каруселя вашого життя, це чортове колесо вашої удачі. «Відвідайте RIESENRAD CHUPA…» — голос раптом змінився на жіночий, і я безпомилково впізнав фрау Де. Невже вона й тут контролює мене? Колесико настройки дарма що крутилося необмежено в обидвох напрямках, не давало жодного результату. «Невже вони захопили весь можливий ефір?» — нажахано подумав я. Дещо панічно зірвавши слухавки, почав роззиратися довкола. Микола спокійно спав, склавши руки на грудях, немов мрець, гіпертонік посопував у кутку, з-за ширми не долинало жодного звуку. Крізь грати пробивався місяченько, навряд чи повний, але розповнілий достатньо, щоб складати конкуренцію тюремному вічкові. Все виглядало більш-менш спокійно. Я з острахом знову натягнув слухавки, потерпаючи, що зараз почую щось непоправне на кшталт: «Aufstehen! Hinaus!» [79]
79
Встати! Геть! ( нім.).
Та нараз двері беззвучно розчахнулись і в них з'явилися залиті з обидвох сторін сліпучим флуоресцентним сяйвом Фрау Де та BEAR з BEER 'om — всі в білих халатах.
— Надумали податися в еміґрацію? — суворо каже фрау Де, і я із здивуванням усвідомив, що вільно розумію німецьку. В межах Будєйовицького анабазису [80] , звичайно.
— Also wie geht's? (Як почуваєте себе?) — традиційно питає вона.
80
В межах Будєйовицького анабазису… — відсилання до книги Я. Гашека «Пригоди бравого солдата Швейка», німецькомовні фрагменти з якої цитуються в наступному епізоді. Іздрик дотепно компілює з окремих фраз та пісенних куплетів подобу діалогу.
— S-s-se-hr gu-gu-tt. (Дуже добре), — зацокотів я зубами. — Noch eine D-deck-ke, bitte. (Ще одну ковдру, будь-ласка).
— Lecken Sie mir Arch! (Поцілуйте мене в дупу!), — дещо стереотипно відповіла вона.
— Mit grossem Vergn"ugen! (З превеликим задоволенням!), — сказав я і несподівано затяг:
Gute Naht, gute Naht! Allen M"uden sei's gebracht. Neigt der Tag stille zur Ende ruhen alle fleiss 'gen H"ande… (Ніч іде і день погас, втомленим спочити час! Хай спочинуть на цім світі ваші руки працьовиті…)— Also was gibt's? (В чому справа?), — звергається фрау Де до BEER 'a.
— Total besoffen. (Цілковито п'яний), — лаконічно відповідає той.
— Ich gratuliere Ihnen, Herr Wachmeister. (Поздоровляю, пане вахмістре), — з крижаною люттю каже вона.
— Wenn man soll drei Minuten weg, da h"ort man nichts anderes, als… (Тільки вийдеш на хвилинку, як вони відразу ж починають…), — вступається за брата BEAR .
— Halt Maul, du Elender! Marsch heraus, Sie Schweinkerl! Halt! Habacht! Wo ist sein Krankenbuch! (Заткни пельку! Геть звідси, брудна свинюко! Стій! Струнко! Де книга запису хворих?)
— Bitte sch"on! (Будь ласка!), — гаркає той, виструнчуючись.
— Es ist ekelhaft, — каже фрау Де, гортаючи книгу. — Ekelhaft, wirklich ekelhaft! (Це огидно! Огидно, справді огидно!) Unterschrift, Name falsch. Was ist das, meine Herren? (Підпис, ім'я фальшиві. Що це таке, мої панове?) Herrgott! (Лайка).