Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах
Шрифт:
на, Самокиш як військовий художник-кореспондент
журналу «Нива» виїхав на фронт. Його велика серія
рисунків і акварелей була опублікована на сторінках
журналу «Нива» та в альбомі «1904-1905. Война из
дневника художника». У своїх рисунках він розкри-
ває трагедію війни, в якій гинуть маси людей обох во-
юючих сторін, загальнолюдський характер цієї траге-
дії. Всі його симпатії на боці народу. Альбом Самокиша
є видатним явищем у мистецтві
чатку 20-го століття.
У 1912 році художник разом з Васильківським видає
альбом «Мотиви українського орнаменту». В альбомі
представлені мотиви вишивок, виконаних шовком, зо-
лотом і кольоровими нитками. Рисунки Самокиша пе-
редають красу і багатство кольорового рослинного ві-
зерунку і різноманітну техніку українських вишивок.
293
З 1893 року художник почав педагогічну діяль-
ність у Петербурзькій школі Товариства заохочення
художників як викладач рисунка. З листопада 1911
року став викладачем у майстерні батального жанру
Петербурзької академії художеств. На початку 1913
року його обрали професором-керівником батальної
майстерні і призначили дійсним членом Академії ху-
дожеств. Праці з учнями Самокиш приділяв багато
уваги і часу. Суворий і вимогливий, він умів вносити в
навчальні заняття постійну атмосферу високої любові
до мистецтва, до батального жанру, користувався ве-
ликою любов'ю учнів і був для них прикладом невтом-
ної праці.
У період Першої світової війни 1914-1918 років ху-
дожник публікує в журналах окремі рисунки із Захід-
ного і Південного фронтів.
У 1918 році Самокиш виїхав у Крим для лікування.
Громадянська війна перешкодила йому повернутися в
Петроґрад. У цей час він створює ряд картин про бої в
Криму.
З 1921 року Самокиш жив у Сімферополі, де прой-
шло майже все його подальше творче життя. Тут він
викладав рисунок в загальноосвітніх школах, брав
участь у створенні художнього технікуму і викладав
у ньому. У 1936-1941 роках працював у Харківсько-
му художньому інституті професором-керівником
ба-
тального та історичного живопису.
У 1929-1939 роках Самокиш створює серію історич-
них картин і малюнків, присвячених визвольній бо-
ротьбі українського народу на чолі з Богданом Хмель-
ницьким проти польської шляхти. Одночасно працює
294
в галузі книжкової ілюстрації до історичних повістей і
романів українських письменників.
У 1940
значила 80-річчя з дня народження Самокиша. У Хар-
кові відбулася велика ювілейна виставка його творів.
На ній експонували твори, створені художником про-
тягом творчого життя.
18 січня 1944 року, незадовго до визволення Криму
від німецько-фашистської окупації, Микола
Семено-
вич Самокиш помер у Сімферополі.
Він був великим трудівником, чарівною людиною і
найвидатнішим майстром українського батального та
історичного живопису. Про свій потяг до батального
живопису він сказав: «Я вибрав своєю спеціальністю
батальний живопис тому, що вважаю війну величез-
ною трагедією людства».
295
МИХАЙЛО ТКАЧЕНКО
(1860 — 1916)
український і французький живописець
Малюнок і колір нероздільні, усе у
природі забарвлене. Чим більша гар-
монійність кольору, тим точніший
малюнок. Чим більша різноманіт-
ність фарб, тим досконаліша фор-
ма. Увесь секрет колориту у кон-
трастності і співвідношенні тонів.
Поль Сезанн141
Майже все творче життя художника Михайла Сте-
пановича Ткаченка минуло у Франції, де він постійно
жив у Парижі з весни 1888 до літа 1914 року. Його тво-
ри присвячені природі Франції і України, куди він що-
літа приїжджав писати етюди. Свій творчий шлях ми-
тець почав як пейзажист, пізніше захопився морем і
став одним з кращих мариністів свого часу.
Художник народився в Харкові 18 листопада 1860
року в родині прикажчика, який потім служив управите-
лем крамниці однієї з торгівельних фірм міста. Початкову
художню освіту здобув у 2-й харківській гімназії у вчи-
теля малювання Д.Безперчого, а потім у реальному учи-
лищі. Батьки були проти того, щоб син став художником,
але Безперчий переконав їх у покликанні юнака і вони до-
зволили Михайлу залишити реальне училище й поїхати
в Петербурґ складати вступні екзамени до Академії ху-
дожеств. Влітку 1879 року його зарахували вільним слу-
хачем Академії, а у листопаді 1880 року він став її учнем.
296
Педагогами Ткаченка були видатні діячі російської