Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

Ткаченко Анатолий Федорович

рижі близько семисот томів. І чим більше вона читає,

тим більше відчуває потребу читати, тим більше від-

кривається перед нею ряд речей, які хотілося б їй вив-

чити. Вона захоплюється і політичними питаннями, із-

за політики вона могла втратити сон.

У дванадцять років, закохавшися у герцога Г. (ма-

309

буть Гамільтона), Маруся на сторінках «Щоденника»

міркує про свою любов (1873) і можливе одруження.

Аналізуючи почуття (1876),

які виникли між нею та

племінником кардинала П'єтро Антонеллі, вона при-

ходить до висновку, що рівень її розвитку і інтересів

значно перевищує рівень її потенційних женихів і ото-

чення. Усвідомлення цього прирікає Марусю на ду-

шевну самотність.

Природа щедро обдарувала Марусю багатьма та-

лантами, вона любила життя у всіх його проявах і дуже

хотіла «відразу жити сімома життями». Але слабке

здоров'я через силу протистояло позамежним наван-

таженням, які взяла на себе Маруся. Щоб зняти втом-

леність і поправити здоров'я, вона мандрує, лікується

на курортах. У 1876 році подорожує по Італії (Рим, Ва-

тикан, Неаполь, Помпея, Везувій). У Ватикані побува-

ла на аудієнції у папи Пія ІХ (1846-1878). Обожнюючи

живопис, вона відвідує музеї; тривалий час просто-

ювала біля картин великих італійських художників.

У травні 1876 року її здоров'я різко погіршало, виник-

ла біль у грудях і сильний кашель, а у червні почало-

ся кровохаркання, туберкульоз уразив праву легеню.

У серпні Маруся поїхала до батька і брата в Україну.

По дорозі була в Петербурзі і Москві. Петербурґ їй не

сподобався. У маєтку батька зустрічалася з численни-

ми родичами, закохувала в себе місцеву молодь, коке-

тувала. Разом з батьком їздила в Полтаву, Харків, від-

відала Диканьку й інші гоголівські місця. Після майже

чотиримісячного перебування в Гавронцях вона з

батьком повернулася до Парижа. Бажаючи примири-

ти своїх батьків, які, незважаючи на тривалу розлуку,

310

любили один одного, Маруся добилася з'єднання ро-

дини.

Володіючи чудовим голосом (меццо-сопрано), граю-

чи на багатьох інструментах (рояль, гітара, арфа, ман-

доліна), Маруся мріяла стати знаменитою співачкою.

Але почавшийся туберкульоз легенів, а потім катар і

хронічне запалення гортані призвели до втрати голо-

су. Гордовита, зарозуміла і шанолюбива, вона у 1877

році вирішила присвятити себе живопису, давши са-

мій собі клятву стати у двадцять два роки знаменитою

або умерти: «Якщо живопис не принесе мені швидко

слави, я вб'ю себе,

і все тут. Це вирішено...»

Переїхавши з Ніцци до Парижа, вона у вересні 1877

року вступає до приватної академії живопису Рудоль-

фа Жульєна і в короткий термін досягає вражаючих

успіхів, підкоряючи своїх викладачів Рудольфа Жу-

льєна і Тоні Робера-Флері своїми незвичайними здіб-

ностями. Навчання в академії принесло їй радість.

Працюючи по 8-10 годин на день, Маруся за два роки

опанувала семирічним курсом навчання і стала улю-

бленою ученицею своїх учителів. Такого напружен-

ня її організм не витримав, вона почала втрачати слух

(1880), сильно кашляти, їй стало важко дихати.

У 1880 році відбувся її дебют як художниці, вона взяла

участь у Салоні, який виставив її картину «Молода жін-

ка за читанням роману Дюма «Розлучення». Під карти-

ною стояв підпис «Marie Constantin Russ», у подальшому

вона підписувала свої твори «M. Bachkirtseff». Картина

була помічена і схвалена критикою. У 1881 році Башкир-

цева виставляє в Салоні велике полотно «Студія Жульє-

на», якому журі надало друге місце.

311

У квітні 1881 року до Парижа приїздить батько, і у

кінці травня Маруся з батьками відправляється в Гав-

ронці, де пише портрети українських селян, працює

на природі. Здоров'я її погіршується, приходять дум-

ки про смерть: «Невже я умру? Трапляються хвили-

ни, коли я холодію від цієї думки. Але я вірю в Бога,

мені не так страшно, хоча... я дуже хочу жити». У кін-

ці липня вона, повертаючись до Парижа, зупиняється

в Києві і відвідує Лавру. Батько і мати гаряче моляться

за її здоров'я. У Парижі вона дізнається, що почався

туберкульозний процес і в лівій легені. Катастрофічно

погіршується слух.

У жовтні 1881 року Маруся подорожує по Іспанії, від-

відує Толедо, Кордову, Севілью, Ґранаду, Мадрид. Ман-

друючи, вона постійно працює. У Мадриді копіює карти-

ни Веласкеса. Маруся усвідомлює, як мало їй відпущено

часу, і в жовтні 1882 року знову, вже в останній раз, їде в

Гавронці, щоб побачитись із мамою, батьком і братом.

У 1883 році вона багато працює і створює свої основ-

ні картини «Під парасолькою», «Осінь», триптих «Три

усмішки» («Дитина», «Дівчинка», «Жінка»), «Жан і

Жак», «Портрет парижанки», «За книгою». У Салоні

1883 року Башкирцева виставляє картину «Портрет па-

рижанки» і жанрове полотно «Жан і Жак», які мали ве-