Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах
Шрифт:
ток для видавництв. Техніка рисунка Ткаченка дуже
гнучка і багата, його рисунки відзначаються філігран-
ною розробкою деталей і ажурним витонченим штри-
хом. У малюнках майстра багато світла і повітря. За
своїми творчими поглядами і ставленням до природи
Ткаченко був художником глибоких реалістичних пе-
реконань.
Ткаченко постійно брав участь у різних виставках
і, як правило, його роботи відзначали. На Паризькій
всесвітній виставці 1900 року йому було присуджено
другу медаль, на Міжнародній
Льєжі — Велику золоту медаль. У паризькому Сало-
ні 1907 року він удостоївся «Почесного відгуку». Вели-
кий успіх мала персональна виставка Ткаченка в Па-
рижі у 1909 році. На ній було експоновано 62 картини і
кілька десятків етюдів, зроблених у Харкові, Полтаві,
Лубнах, Опішні тощо. Переважна більшість їх відтво-
рювала українську природу, інтерес до якої у худож-
ника ніколи не згасав. У 1911-1912 роках за картини
«В Україні» та «Вид у Полтавській губернії» Ткачен-
ко одержав у паризькому Салоні другу і третю Золо-
ті медалі. За кілька років до цього він був удостоєний
Великої золотої медалі, яка дала йому право вистав-
ляти свої твори без журі. Художник був одним з най-
активніших учасників щорічної виставки російських
художників у Парижі, яка знайомила парижан з ро-
сійським мистецтвом. Іноді йому доводилося брати на
себе організацію цих виставок.
303
Ткаченко постійно листувався з харків'янами,
се-
ред яких були його родичі, товариші по навчанню в
Петербурзькій академії художеств, актори, громадсь-
кі діячі. Він був активним членом Харківського літера-
турно-художнього гуртка, до якого входили Бекетов,
Васильківський, Беркос, Уваров та інші. Ця організа-
ція об'єднувала передових харківських письменників,
музикантів, художників, архітекторів. Одним із голов-
них завдань гуртка було проведення культурно-освіт-
ньої роботи серед харків'ян. При гуртку влаштовува-
лися публічні концерти, читалися лекції з естетики,
історії, літератури і мистецтва, які користувалися ве-
ликим успіхом. Щороку, а іноді й двічі на рік, худож-
ники влаштовували виставки своїх творів, які були
знаменною подією у художньому житті Харкова.
Влітку 1914 року Ткаченко, як звичайно, приїхав
в Україну на етюди. Тут його застала Перша світова
війна. У 1914-1916 роках творчість художника досягла
найвищого розквіту. Влітку 1916 року він писав етюди
в одному з найчарівніших куточків донецької землі, в
солов'їному царстві, де навколишня природа забарв-
лена ліричним почуттям. Це місце серед дібров і крей-
дяних скель на берегах Сіверського Донця біля Свято-
горського монастиря близько міста Слов'янська. Серед
цієї краси художник несподівано для всіх помер. Його
картини зберігаються в музеях Парижа, Львова, Хар-
кова, Петербурга і в приватних зібраннях. Більшість
творів художника перебуває за кордоном.
Михайло
ний край і яскраво виразив у своїх пейзажах багатство
української природи.
304
МАРІЯ БАШКИРЦЕВА
(1860 — 1884)
українська і французька художниця, письменниця
Моє бажання, хоча і не надія, зали-
шитися на землі, щоб то не було...
Мене тільки страшить думка, що
в мене не вистачить часу зробити
все, що я хотіла б зробити.
Марія Башкирцева
Доля
відміряла
Марії
Башкирцевій
всього
двад-
цять
чотири
роки,
але
та-
лановита
українська
дів-
чина
зуміла
за
своє
коротке
життя
створити
чудові
жи-
вописні
твори
і
написати
знаменитий
щоденник,
які
305
стали
спільним
надбанням
української
і
французької
культури.
Марія
Костянтинівна
Башкирцева
народилася
23
листопада
1860
року
в
селі
Гавронці
на
Полтав-
щині, за вісім верст від оспіваної Миколою Гоголем
Диканьки. Вона належала до багатого дворянського