Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія
Шрифт:
Оскільки люди зберігали мовчання, і ніхто не ворухнувся, Річард продовжив.
— Так, схоже, ви дещо зрозуміли щодо реального і нереального. Запам'ятайте це. Засвойте. Отже, я розповів вам, що у лорда Рала завжди народжувався син, який успадковував його дар, і тому узи працювали. Але, як я вже говорив, створене Елріком Ралом мало не передбачену самим чарівником властивість. Багато пізніше було відкрито, що у лорда Рала, можливо, заради дотримання рівноваги, народжується нащадок, не пов'язаний з магією, необдарований, але не такий як більшість людей, а такий якого ніколи не бувало раніше: необдарований повністю. У таких людей немає навіть іскорки дару. Будучи позбавленими дару повністю, вони не можуть взаємодіяти з реальною магією в світі, не здатні навіть доторкнутися до магії. Для них магії не існує, тому що вони
Тоді люди злякалися, тому що залежали від магії. Магія була частиною їхнього світу, магія рятувала їх від соноходців. За допомогою магії звели бар'єр, який спиняв орди Старого світу. Магія поклала край війні. Магія виліковувала, знаходила зниклих дітей, створювала прекрасні твори мистецтва, які надихали і доставляли задоволення. Магія могла допомогти захистити людей від майбутніх небезпек. Деякі міста розросталися навколо однієї наділеної даром людини, яка могла задовольнити потреби людей. Багато обдарованих заробляли на життя таким способом. Багато в чому магія давала людям контроль над природою і таким чином робила життя краще. Речі, перетворені за допомогою магії, створили кращі умови життя практично кожному. Магія стала силою особистого творіння і саморозвитку. Майже всі отримували від неї якісь послуги. Це не означає, що без магії не можна було обійтися, хоча вона і досі служить корисним помічником, інструментом. Магія як права рука. Людині насправді необхідний тільки розум, вона цілком може прожити і без магії. Так, ви можете вижити, позбувшись правої руки, але не виживете без розуму. Але в ті давні часи магія настільки переплелася з життям кожного, що багато хто вірив, що вона абсолютно необхідна. Люди вирішили, ніби нова небезпека — збільшення числа необдарованих — знищить магію, їх самого головного захисника, втілення всього, що вони знали і цінували.
Річард подивився на обличчя людей, щоб переконатися, що вони вловили суть оповідання, що вони зрозуміли причини відчаю, що охопив людей.
— І як же люди вчинили з необдарованими, що живуть серед них? — Запитав чоловік з задніх рядів.
— Жахливо, — відповів Річард дуже тихо. Він вийняв зі шкіряного мішка, прив'язаного до пояса, книгу, і, підійшовши ближче, показав її людям. Хмари, переповнені снігом, повільно і тихо повзли над холодним перевалом, застрягаючи на піках у них над головою. — Ця книга називається «Стовпи Творіння». Так чарівники назвали повністю необдарованих — Стовпами Творіння, тому, що їх властивість — відсутність магічних здібностей, яку вони передавали нащадкам, змінювало саму природу людства. Стовпи Творіння стали засновниками абсолютно нового роду людей — людей, у яких немає ніякого зв'язку з магією. Я тільки недавно переглянув цю книгу. Вона призначається для лорда Рала. У книзі розповідається історія появи необдарованих — прямих нащадків лорда Рала. У ній описується те, що було потім виявлено, і також в ній розказаноо, як тисячі років тому обійшлися зі Стовпами Творіння.
Річард повільно походжав перед ними, а люди потирали змерзлі на холодному вітрі руки. Історія захопила їх.
— Ну, так що ж з ними зробили? — Запитав Оуен. Річард зупинився і подивився їм в очі, перш ніж продовжити розповідь.
— Їх вигнали.
Люди стали поразку перешіптуватися. Кінець оповідання приголомшив їх. Вони дуже добре розуміли, що таке вигнання, так що симпатизували цим людям.
— Це жахливо, — сказав один з стоячих попереду. — Але хіба у цих необдарованих не було родичів серед інших людей? Хіба вони не жили в містах? Хіба люди не відчували жалю, виганяючи необдарованих?
— Так, у них були родичі і друзі, — кивнув Річард. — До того часу необдаровані люди брали участь в житті майже кожного дому. У книзі розповідається, як всі страждали через прийняте рішення. Це, мабуть, був страшний час, жахливий вибір, який нікому не подобався, але вони твердо слідували рішенню захистити свій спосіб життя, магію і те, що вона для них означала. Здатність людини володіти від народження хоча б іскрою магічного дару вони поставили вище за життя повністю необдарованих людей, от чому вони повинні були вигнати необдарованих. Але, більше того, ці люди постановили, що всі майбутні нащадки лорда Рала, що не володіють даром, повинні бути вбиті, щоб не дозволити Стовпам Творіння знову з'явитися серед них.
На цей раз слухаючі мовчали. Їх засмутила розповідь про ті далекі міфічні часи і страшне рішення, яке прийняли у відношенні до необдарованих. Вони опустили, голови, подумавши про те, яке було жити в ті страшні часи.
Нарешті одна людина підняла голову. Він спохмурнів і задав питання, якого чекав Річард.
— Отже необдарованих вигнали? Куди?
Річард спостерігав, як всі очі спрямовуються на нього — зацікавлені історичної загадкою, які очікують його відповіді.
— У цих людей не було зв'язку з магією. А бар'єр, що відокремлює Старий світ, був створений магією, — нагадав їм Річард.
— Вони вислали їх за бар'єр! — Здогадавшись, вигукнув один із тих, хто слухав. Річард кивнув.
— Безліч чарівників померли і віддали свою силу бар'єру, щоб люди були захищені від Старого світу, від тих, хто хотів прийти до них і покласти край магії. Це була одна з важливих причин, чому почалася війна — живучі в Старому світі хотіли позбавити людство магічних здібностей. Так що жителі Нового світу вигнали народжених без дару через бар'єр в Старий світ. Ніхто з них не міг перетнути бар'єр, а тому вони не знали, що сталося з тими членами їх сімей, друзями та коханими, кого вони вигнали. Залишалася надія, що ті знайшли нове життя, почали все заново. Але оскільки бар'єр залишався на місці, а за ним лежали ворожі землі, жителі Нового світу не знали, що сталося з вигнаними. Але кілька років тому бар'єри зруйнувалися Якби ці необдаровані люди влаштувалися в Старому Світі, там повинні були б жити їхні нащадки, теж необдаровані. — Річард повів плечима. — Але в Старому світі не виявилася ані сліду необдарованих. Люди там такі ж, як і у Новому світі: хтось народжується з сильним даром, хтось майже без нього, але всі володіють хоча б малою дещицею здібностей, що дозволяє їм взаємодіяти з магією. Здавалося, що необдаровані люди зникли зі світу.
— Отже ті, кого послали в Старий світ трагічно загинули… або були вбиті, — задумливо зауважив Оуен.
— Я теж так думав, — підтвердив Річард. Він обернувся до них, чекаючи поки всі очі кинуться на нього. — Але я знайшов їх. Я знайшов цих давно втрачених людей.
Стоячі перед лордом Ралом знову зашепотіли. Люди обговорювали, як необдаровані могли вижити.
— І де ж вони, лорд Рал? — Запитав хтось. — Де ці люди, які були вашими родичами? Ті, яких прирекли на вигнання і позбавили всього?
Річард кинув на них пронизливий погляд.
— Ходімо зі мною, і я розповім вам, що сталося з цими людьми.
Він провів групу повз статую і встав прямо перед нею, так щоб можна було розгледіти кам'яного стража цілком. Люди нетерпляче перемовлялися між собою, обговорюючи, наскільки реальним він виглядає, як чітко можна розгледіти непохитні риси його обличчя.
По їх сильно здивованих голосах і по тому, що вони говорили, Річард зрозумів, що вони ніколи раніше не бачили не тільки статую, але навіть і нічого віддалено схожого на цей монумент. Для цих людей статуя, можливо, являла собою щось пов'язане з магією, тоді як Річард знав, що вона є лише відображенням можливостей людини.
Він поклав руку на холодну основу статуї.
— Це стародавня статуя чарівника Старого світу по імені Кейджа Ранг. Її поставили в тому числі і для того, щоб віддати належне великому і могутньому чарівникові.
Оуен підняв руку, питаючи дозволу перервати його.
— Але я думав, що жителі Старого світу хотіли позбутися магії? Чому ж серед них з'явився великий чарівник і чому вони вирішили віддати данину поваги людині, пов'язаній з магією?
Річард посміхнувся Оуену, який намагався виловити протиріччя.